У Бюро вважають, що держава має перевіряти походження коштів і компанії, які вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень, щоб застава справді виконувала свою функцію, а не перетворювалася на спосіб використання ймовірно незаконно отриманих грошей.
Окремо учасники злочинної організації обговорювали, як отримувати інформацію про роботу НАБУ та САП і як контролювати систему протидії корупції.
Формальною причиною депутати назвали "втрату актуальності".
Крім того, там наголосили на важливості збереження міжнародних експертів у комісіях, які відбирають кандидатів на керівні посади.
Окремо детективи зафіксували спроби втручання високопосадовців у роботу НАБУ та інших правоохоронних органів. З оприлюднених записів випливає, що учасники обговорювали створення кадрового резерву та просування лояльних людей на посади. Вони також говорили про необхідність зібрати якомога більше голосів під час виборів членів Ради громадського контролю НАБУ.
Водночас це не єдина справа Міндіча проти Железняка. Другий позов також стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, але не пов’язаний безпосередньо з першою справою.
Цю інформацію вони отримують із власних джерел, однак самі судді офіційно про тиск не заявляють і не звертаються по захист до генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя, попри передбачену законом процедуру.
Серед останніх судових рішень є вироки з реальним позбавленням волі на п’ять, вісім і дев’ять років. Водночас у деяких справах суд призначав умовні строки.
Предметом позову Борзих стала публікація його імені як підозрюваного до ухвалення обвинувального вироку. ZN.UA вказує, що це питання має значення не лише для конкретної справи, а й для роботи медіа у висвітленні кримінальних проваджень, які становлять суспільний інтерес.
Прокурор зазначив, що під номерами, на яких наполягала Стефанішина, були Людмила Сугак, яка донедавна виконувала обовʼязки міністра юстиції, та голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. НАБУ і САП обвинувачують Кириленка в незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень.
За словами прокурора, Стефанішина листувалася з керівником своєї служби Олександром Буханевичем. У повідомленнях вони обговорювали українських членів конкурсної комісії та кандидатів на посаду голови НАЗК.
Вилучену під час обшуків техніку в більшості випадків так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.
Наприкінці травня суд оголосив перерву, щоб розглянути повторне клопотання захисту Юшка про зміну підсудності та дати захисту Шабуніна час підготувати позицію щодо запобіжного заходу.
Ще однією системною проблемою керівник САП назвав суперечливі експертні висновки. За його словами, одна й та сама державна установа в різний час давала взаємовиключні оцінки вартості того самого майна.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Чи отримали правоохоронці докази, які підтвердили б гучні звинувачення? Чому частина справ роками не рухалася, а потім раптово активізувалася? Чи зробила влада висновки після подій липня 2025 року, що змінилося за рік і чому громадські активісти переконані, що загроза для незалежних інституцій нікуди не зникла?
Керівник САП Олександр Клименко вважає, що влада не зробила висновків після подій річної давнини. На його думку, про це свідчать і нинішні протести, причини яких залишаються незмінними: корупція, відсутність верховенства права та порушення прав людини.
Про це свідчать результати нового дослідження Центру прав людини ZMINA "Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років".
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.