З антикорупційної стратегії, ймовірно, вилучили конкурси на посади генпрокурора та керівників ДБР і Нацполіції – “ZN.UA”

З проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, яку уряд готує до затвердження і подання до парламенту, прибрали ключові положення про відкриті конкурси на посади генерального прокурора, директора Державного бюро розслідувань і голови Національної поліції.

Про це повідомило видання “Дзеркало тижня” (ZN.UA).

Фото: Thomas Peter / Reuters

Документ спочатку розробила команда Національного агентства з питань запобігання корупції разом з експертами у 16 найбільш корупційно вразливих сферах. Однак під час погодження уряд істотно змінив його зміст. Процес координував урядовий комітет під керівництвом віцепрем’єра з євроінтеграції Тараса Качки. За інформацією джерел, міністерства активно опиралися низці положень – зокрема щодо конкурсів на керівні посади в правоохоронних органах, а також норм у сферах податкової політики, митниці та приватизації землі.

У більшості напрямів частину реформ вдалося зберегти, але вимогу про конкурси для генпрокурора, керівників ДБР і Нацполіції з документа вилучили. Як зазначає “Дзеркало тижня”, сам Качка пояснив це тим, що ці норми вже передбачені в іншому урядовому плані, і цього, на його думку, достатньо. Він також узяв на себе політичну відповідальність за це рішення і запевнив, що деполітизацію правоохоронних органів забезпечать у межах євроінтеграційних зобов’язань.

Водночас у матеріалі наголошується, що Стратегія фактично виходить за межі антикорупційної політики й описує ширшу модель розвитку держави в умовах війни. Саме тому зміни до неї мають системне значення – вони показують, де влада готова до реформ, а де зберігає політичний контроль.

Окремі блоки документа також зазнали суттєвих змін. Міністерство фінансів пропонувало повністю прибрати розділ про податкову політику, де йшлося про обмеження дискреції і чиновників і автоматизацію процедур. Йшлося, зокрема, про зміну підходів до блокування податкових накладних і перевірок відшкодування ПДВ, які зараз створюють можливості для зловживань. 

Подібну позицію Мінфін зайняв і щодо митниці: у зауваженнях відомства фактично пропонували відмовитися від більшості змін. Водночас розробники Стратегії наполягали на впровадженні чітких показників ефективності роботи митниці, автоматизації процесів і зменшенні впливу людського чинника. За їхніми даними, у 2024 році близько 90% оскаржених у судах рішень митниці суди визнали незаконними.

Ще один конфлікт, за даними медіа, виник довкола приватизації землі. Розробники пропонували поступово відмовитися від безоплатної приватизації через її корупційність і перейти до прозорих аукціонів. Натомість Мін’юст заявив, що це може порушувати права громадян. У підсумку сторони погодили компроміс: поступову зміну механізму із запровадженням альтернативних інструментів підтримки, зокрема для ветеранів.

Попри ці суперечності, уряд зберіг значну частину змісту документа. Водночас у матеріалі підкреслюється, що ключові проблеми залишаються на рівні системи – особливо в правоохоронних органах на місцях, де корупційні практики залишаються поширеними.

Також у Стратегії не передбачили створення незалежної інституції для експертиз у справах НАБУ, а лише загально окреслили потребу забезпечити такі умови. Крім того, документ майже не зачіпає реформу СБУ.

Нагадаємо, що в лютому цього року Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС. У них детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.

Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.

Документ визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.

У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.

Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а ще – збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.

Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.