Скорочення повноважень САП і відсутність конкурсу для генпрокурора: що змінив уряд у новій Антикорупційній стратегії?

Кабінет міністрів подав до парламенту власний варіант Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Він суттєво відрізняється від версії, що зареєструвала народна депутатка Анастасія Радіна. Зокрема, урядова версія не містить низки положень, які стосуються незалежності прокуратури, реформи ДБР та розширення повноважень САП – частина з них входить до переліку реформ, погоджених між Україною та ЄС.

Про це повідомляє Transparency International Ukraine.

Фото: Укрінформ

15 травня Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради урядову версію Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки – через два дні після того, як голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зареєструвала альтернативний законопроєкт.

Обидва документи базуються на тексті, який підготувало Національне агентство з питань запобігання корупції після консультацій із зацікавленими сторонами та передало уряду ще 2 квітня. Водночас між двома версіями є суттєві відмінності.

Аналітики звернули увагу, що урядовий варіант послаблює частину положень, які стосуються антикорупційної політики, кримінальної юстиції та реформування правоохоронних органів.

Зокрема, з урядової версії вилучили норму про конкурсне призначення Генерального прокурора. У версії, яку подала Радіна, пропонували створити конкурсну комісію, яка мала б рекомендувати кандидатуру президенту, а також чітко визначити підстави для звільнення генпрокурора.

Також уряд прибрав положення про реформу процедури добору директора Державне бюро розслідувань. У версії голови антикорупційного комітету йшлося про вдосконалення конкурсу відповідно до рекомендацій Єврокомісії. 

Крім цього, урядова редакція звузила перелік повноважень керівника Спеціалізована антикорупційна прокуратура. З документа прибрали норми, які дозволяли б очільнику САП самостійно вносити дані до ЄРДР щодо народних депутатів та проводити окремі процесуальні дії без погодження з Генеральним прокурором. Автори аналізу вважають, що це зберігає залежність САП від Офісу генпрокурора та створює ризики політичного впливу на розслідування.

Уряд також спростив формулювання щодо зарплат працівників НАЗК. Якщо у версії Радіної пропонували законодавчо визначити структуру та обсяг зарплат для мінімізації ручного впливу, то уряд залишив лише загальне формулювання про “належне фінансове забезпечення”.

Частина вилучених норм стосується так званого “плану Качки-Кос” – переліку з десяти реформ, які Україна погодила з ЄС у грудні 2025 року. За оцінкою коаліції аналітичних центрів, станом на квітень 2026 року виконання цього плану становило лише 9 балів зі 100.

Антикорупційна стратегія визначає державну політику у цій сфері на п’ять років. Після її ухвалення уряд має протягом шести місяців затвердити Державну антикорупційну програму з конкретними заходами, строками та відповідальними виконавцями.

Автори аналізу наголошують, що ухвалення стратегії є міжнародним зобов’язанням України. Воно передбачене програмою Ukraine Facility, дорожньою картою у сфері верховенства права та “планом Качки-Кос”. Відповідний закон Україна має ухвалити до кінця червня 2026 року.

Водночас аналітики вважають, що обидві версії документа потребують доопрацювання. Одним із найслабших напрямів вони називають розділ про електронне декларування. На їхню думку, нинішній текст не враховує значну частину міжнародних зобов’язань України щодо перевірки декларацій та ризикоорієнтованого контролю.

Попри це, експерти називають версію, яку зареєструвала Анастасія Радіна, більш амбітною та такою, що краще відповідає вимогам ЄС і міжнародним зобов’язанням України.

Автори аналізу також застерегли, що затягувати з ухваленням Антикорупційної стратегії не можна. Попередній стратегічний документ ухвалили із запізненням, через що частина його положень втратила актуальність ще до початку реалізації.

Нагадаємо, у своїй щорічній доповіді Єврокомісія зазначала, що протягом 2026 року Україна має:

• Посилити антикорупційну систему: зберегти незалежність антикорупційних інституцій, розширити юрисдикцію НАБУ та посилити автономію САП.
• Прискорити судову реформу: пришвидшити заповнення вакансій суддів та оцінювання їхньої кваліфікації.
• Видалити суперечливі норми: вилучити положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування.
• Забезпечити прозорість: покращити бізнес-середовище та прискорити дерегуляцію.
• Ухвалити законодавство: затвердити закон про державні закупівлі, що відповідає вимогам ЄС.

Читайте також: Правові гарантії, безпека і міжнародна координація: як у світі захищають антикорупційні інституції і чому це важливо для України