Повноваження чинного керівника САП Олександра Клименка завершаться 28 липня 2027 року. До того часу, поки комісія не обере нового керівника, його обов’язки виконуватиме заступник, якого зараз обиратимуть у межах конкурсу.
Нардепка працює над законодавчими змінами, які мають стосуватися цих ризиків. Також вона планує стежити за конкурсом на вакантні посади в САП і повідомляти про можливі спроби його затягувати або маніпулювати його результатами.
Чи подаватиме Шевчук апеляцію наразі невідомо. Водночас закон дозволяє оскаржити ухвалу про залишення позову без розгляду.
Ніколов каже, що очікує нових нападок найближчими тижнями, однак це не змусить його припиняти роботу. На його думку, уникати важливих тем лише через можливу критику означало б нічого не робити.
Юрист Інституту масової інформації вважає пояснення поліції про причину затримання юридично необґрунтованим, а застосований до журналіста примус – неправомірним.
Цю інформацію вони отримують із власних джерел, однак самі судді офіційно про тиск не заявляють і не звертаються по захист до генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя, попри передбачену законом процедуру.
Серед останніх судових рішень є вироки з реальним позбавленням волі на п’ять, вісім і дев’ять років. Водночас у деяких справах суд призначав умовні строки.
Прокурор зазначив, що під номерами, на яких наполягала Стефанішина, були Людмила Сугак, яка донедавна виконувала обовʼязки міністра юстиції, та голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. НАБУ і САП обвинувачують Кириленка в незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень.
За словами прокурора, Стефанішина листувалася з керівником своєї служби Олександром Буханевичем. У повідомленнях вони обговорювали українських членів конкурсної комісії та кандидатів на посаду голови НАЗК.
На думку нардепки, якщо САП втратить незалежність, це не означатиме миттєвого припинення роботи антикорупційних органів, адже їхня ефективність залежить не від однієї людини. Водночас це може призвести до затягування багатьох кримінальних проваджень і спроб закрити окремі справи.
Шульгат працює над розслідуваннями, зокрема про корупцію серед представників правоохоронних органів.
Вилучену під час обшуків техніку в більшості випадків так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.
Редакторка-засновниця "Слідства.Інфо" Анна Бабінець зазначила, що якби розслідування опублікували лише на платформах "Слідства.Інфо" та ЦПК, його, ймовірно, прочитали б кілька десятків тисяч людей або близько 100 тисяч.
Ще однією системною проблемою керівник САП назвав суперечливі експертні висновки. За його словами, одна й та сама державна установа в різний час давала взаємовиключні оцінки вартості того самого майна.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан заявила, що заборона на поширення інформації та сам позов мають на меті чинити тиск на журналістів.
Чи отримали правоохоронці докази, які підтвердили б гучні звинувачення? Чому частина справ роками не рухалася, а потім раптово активізувалася? Чи зробила влада висновки після подій липня 2025 року, що змінилося за рік і чому громадські активісти переконані, що загроза для незалежних інституцій нікуди не зникла?
Про це свідчать результати нового дослідження Центру прав людини ZMINA "Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років".
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.