Шульгат працює над розслідуваннями, зокрема про корупцію серед представників правоохоронних органів.
Вилучену під час обшуків техніку в більшості випадків так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.
Редакторка-засновниця "Слідства.Інфо" Анна Бабінець зазначила, що якби розслідування опублікували лише на платформах "Слідства.Інфо" та ЦПК, його, ймовірно, прочитали б кілька десятків тисяч людей або близько 100 тисяч.
Ще однією системною проблемою керівник САП назвав суперечливі експертні висновки. За його словами, одна й та сама державна установа в різний час давала взаємовиключні оцінки вартості того самого майна.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан заявила, що заборона на поширення інформації та сам позов мають на меті чинити тиск на журналістів.
Чи отримали правоохоронці докази, які підтвердили б гучні звинувачення? Чому частина справ роками не рухалася, а потім раптово активізувалася? Чи зробила влада висновки після подій липня 2025 року, що змінилося за рік і чому громадські активісти переконані, що загроза для незалежних інституцій нікуди не зникла?
Про це свідчать результати нового дослідження Центру прав людини ZMINA "Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років".
Депутатка зазначила, що законопроєкт із правками, які обмежували повноваження НАБУ та САП, фактично дістали з-поміж документів, які давно не розглядали. До нього оперативно внесли необхідні зміни, після чого комітет і парламент ухвалили рішення за лічені години. На її думку, під час цього процесу не спрацював жоден із парламентських запобіжників.
Спочатку матеріал опублікували вісім медіа, а згодом до них приєдналися ще дві редакції.
Олександр Поклад був причетний до операції із доставлення до України колишнього народного депутата Федора Христенка поза встановленими законом процедурами. Саме ця операція мала створити штучні докази нібито існування "російського сліду" в НАБУ.
У ЦПК вважають, що фактично компанія прагне через суд заборонити журналістам збирати та аналізувати інформацію, а також надсилати офіційні інформаційні запити.
Організація розцінює відкриття виконавчого провадження як продовження тиску.
Замість відповідей на поставлені запитання бюро надіслало документ з оціночними судженнями, звинуваченнями на адресу організації та згадками про кримінальні провадження щодо її керівництва.
Одна й та ж мережа каналів протягом двох днів одночасно поширювала повідомлення, спрямовані проти критиків ДБР, і формувала позитивний образ самого бюро.
У Державному бюро розслідувань повідомили Суспільному, що не коментуватимуть ситуацію, оскільки відомство не бере участі в цьому судовому процесі, а справа не стосується безпосередньо працівника ДБР.
Канал систематично критикує НАБУ та САП, поширює неправдиву інформацію про окремих посадовців, зокрема міністра оборони Михайла Федорова, а також регулярно публікує матеріали на захист колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Наступне засідання суд призначив на 2 вересня 2026 року о 16:00, врахувавши графік відпусток складу суду.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.