Операцію НАБУ і САП “Феміда” спочатку називали “Діснейлендом” через фігуранта на прізвисько “Міккі Маус”
Операція Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури “Феміда” спочатку мала робочу назву “Діснейленд”. Так її назвали через одного з основних фігурантів, якого правоохоронці називали “Міккі Маусом”. Згодом у процесі розслідування правоохоронці виділили кілька окремих епізодів, які отримали назви “Форест Гамп” і “Феміда”.
Про це керівник САП Олександр Клименко розповів під час конференції, присвяченої сьомій річниці роботи Вищого антикорупційного суду, передає “Укрінформ”.
Будівля НАБУ. Фото: Forbes UkraineКлименко пояснив, що назви операціям вигадують детективи, які починають розслідування. Спочатку операцію, з якої згодом виокремили справи “Феміда” та “Форест Гамп”, умовно називали “Діснейлендом”, оскільки одного з її основних фігурантів називали “Міккі Маусом”. Коли правоохоронці встановили нові обставини й епізоди ймовірної схеми, розслідування розділили на кілька напрямів. Частина з них отримала назви “Форест Гамп” і “Феміда”, однак є й інші епізоди.
За словами очільника САП, детективи та прокурори під час робочого спілкування навмисно не називають справжніх імен фігурантів. Так вони намагаються зменшити ризик витоку інформації про розслідування.
Клименко припустив, що Служба безпеки України могла отримати доступ до приміщень антикорупційних органів. За його словами, для СБУ важливо знати, щодо кого НАБУ і САП проводять розслідування, тому використання умовних імен допомагає зберігати цю інформацію в таємниці.
Що відомо про операції “Форест Гамп” і “Феміда”
19 серпня НАБУ і САП повідомили про нові підозри в межах операції “Форест Гамп”. За версією слідства, група посадовців організувала внесення 150 мільйонів гривень застави за одного з фігурантів справи “Мідас” коштами, які могли мати злочинне походження.
Слідство вважає, що до групи входили заступниця керівника Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші люди.
Того самого дня детективи проводили слідчі дії, зокрема, щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
19 серпня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади. Згодом вона заявила, що сама подала заяву про звільнення.
Наступного дня, 20 серпня, НАБУ розкрило подробиці ще однієї операції – “Феміда”. Правоохоронці повідомили про підозри учасникам організації, яка, за версією слідства, намагалася заволодіти нерухомістю та іншими активами юридичних осіб.
Слідчі вважають, що учасники ймовірної схеми для цього несанкціоновано втручалися в роботу інформаційних систем Міністерства юстиції, підробляли судові рішення та документи про право власності.
25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести 20 мільйонів гривень застави. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.
Ще одному фігуранту справи, колишньому народному депутату Максиму Микитасю, ВАКС призначив тримання під вартою з альтернативою 30 мільйонів гривень застави. 1 вересня Апеляційна палата ВАКС також залишила цей запобіжний захід без змін.
За даними Transparency International Ukraine, 21 серпня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП і відправив посадовця Офісу президента Віктора Дубовика під варту з можливістю внести 7 мільйонів гривень застави. Згодом Дубовик вийшов із СІЗО після внесення застави.
СБУ хоче отримати доступ до системи ВАКС
Раніше Центр протидії корупції зазначав, що СБУ також намагається через суд отримати доступ до системи документообігу Вищого антикорупційного суду. У ЦПК побоюються, що це може дозволити спецслужбі отримувати інформацію про поточні та заплановані слідчі дії НАБУ.
За даними Центру, слідчі СБУ звернулися до Шевченківського районного суду Києва з проханням надати їм тимчасовий доступ до системи документообігу ВАКС. У ній серед іншого міститься інформація про клопотання детективів НАБУ щодо дозволів на обшуки та проведення інших слідчих дій.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан пояснювала, що фактично СБУ просила надати їй копію системи, яка містить клопотання детективів НАБУ. На думку Центру, такий доступ міг би дозволити спецслужбі бачити, щодо кого антикорупційні органи вже проводять слідчі дії та до кого планують прийти з обшуками.
СБУ подала клопотання в межах кримінального провадження, яке відкрила після заяви фігурантів іншої справи НАБУ і САП. Їх обвинувачують у заволодінні речовими доказами Агентства з розшуку та менеджменту активів на суму близько 400 мільйонів гривень.
Це провадження стосується ймовірного втручання працівників ВАКС у судову систему під час автоматизованого розподілу справи.
У ЦПК звернули увагу, що фігуранти вирішили звернутися саме до СБУ, хоча стаття Кримінального кодексу, за якою відкрили провадження, за твердженням організації, не належить до підслідності Служби безпеки.
Антикорупційники вважають, що тепер СБУ використовує це провадження, щоб отримати доступ до системи з чутливою інформацією про роботу НАБУ. Особливе занепокоєння в організації викликає те, що це відбувається після слідчих дій 19 серпня щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
За оцінкою ЦПК, якщо СБУ отримає інформацію про майбутні обшуки НАБУ, фігуранти розслідувань потенційно зможуть заздалегідь дізнаватися про слідчі дії. В організації застерігають, що це дасть їм час видалити інформацію з телефонів або знищити інші можливі докази та в підсумку може зашкодити десяткам антикорупційних розслідувань.
Клопотання СБУ має розглянути суддя Шевченківського районного суду Києва Юлія Матвєєва.
Нагадаємо, що 11 серпня керівники НАБУ і САП заявили про тиск на суддів, які розглядають справи щодо детективів бюро. За їхніми даними, антикорупційні органи фіксували дзвінки з окремих підрозділів СБУ та позапроцесуальний вплив на суддів. Директор НАБУ Семен Кривонос також повідомляв про незаконне встановлення обладнання для прослуховування поблизу керівника одного з підрозділів бюро, стеження за працівниками та відстеження судових рішень і реєстрів.
