Колонки
Як допомогти онкохворій людині, яка щойно дізналася про діагноз
Міграційна політика України як політика “дружнього врегулювання” з диктаторськими режимами
Кримська платформа та чого від неї очікують громадські організації
Нова тюремна статистика, або Чому тюрма більше не зможе любити тишу
Ще один крок назустріч: Україна скасувала адмінштрафи для жителів окупованих територій
Чому обмеження для невакцинованих не є дискримінацією та сегрегацією
Всі колонки
Реформи знову не на часі, або Про що мовчатиме Денис Монастирський
Але, я переконаний, що сподіванням громадянського суспільства на якісні зміни у відомстві черговий раз не судилося виправдатись і Монастирський протягом свого місця ЗМІ-детоксу думатиме зовсім не про реформи МВС.
Перейменування 14 жовтня і “Нова річка”: чому жарти про різні “днини” недоречні
Цього тижня Верховна Рада перейменувала День захисника України на День захисників і захисниць України. Що тут зчинилося! Моя фейсбук-стрічка “вибухнула” низкою реакцій. Усі раптом стали експертами та експертками й почали активно висловлюватися з цього приводу.
Как закон об отмене СЭЗ “Крым” позволит крымчанам не платить долги по ипотеке
Российские власти всеми силами пытаются взыскать долги крымчан перед украинскими банками в свою пользу. Эта затея со стороны РФ была сомнительной с точки зрения международного права и раньше, но теперь позиция тех, кто попадает в жернова российского псевдоправосудия в Крыму, стала еще более однозначной
Тригери Роскомнагляду: за які статті блокують сайт правозахисників у Криму та Росії
Про які саме тексти йдеться? Здебільшого це тексти про воєнні злочини, які Росія системно вчиняє в окупованому нею Криму. Російські військові прокурори дуже не люблять такі публікації. Особливо їх дратують поради правозахисників про те, як "закосити" від російської армії. Нижче посилання на тексти, які російські суди визнали забороненими на території РФ.
П’ять важливих позитивних наслідків скасування вільної економічної зони “Крим”
Час показав, що створення ВЕЗ “Крим” на тимчасово окупованій території призвело до системних порушень прав тих, хто залишився проживати в Криму після початку збройної агресії Російської Федерації.
Повага до гідності: формальність чи фундамент української освіти?
Викладання на системному рівні прав людини, інтегрованих в різні предмети, та побудова шкільного життя на принципах і цінностях прав людини вирішить 80% проблем, пов’язаних з вихованням молоді.
Компартія Китаю змусила Україну відкликати підпис під документом ООН на підтримку уйгурів
Раніше уряд КНР не наважувався тиснути на женевські дипломатичні кола, тому кейс України став першим, коли Пекін пішов на шантаж та погрози задля приховування злочинів проти людства – у цей раз ціною життя та здоров'я українців.
Чого не вистачає Конституції і як президент порушує права людини
Ми спостерігаємо, як Володимир Зеленський серйозно порушує права людини та принципи права. Він на них просто не зважає, а натомість виходить у своїй діяльності з принципів політичної доцільності.
Самосуд як небезпечна пастка: утриматися не можна діяти
Чим же небезпечний самосуд і чи справді він може бути виправданим – про це ми запитали у виконавчого директора Благодійного фонду "Восток SOS", правозахисника Костянтина Рєуцького під час zoom-шоу "Арифметика прав людини"
Нова резолюція ПАРЄ щодо кримських татар: нищівна поразка Росії в Страсбурзі
Важливо, що як Комітет з питань рівності та недискримінації, так і Асамблея підтримали всі без виключення поправки української делегації, в тому числі ті, які були підготовлені у співпраці з Центром прав людини ZMINA та іншими правозахисними організаціями.
Чи потрібна ненависть під час війни?
Сім років війни. Українське суспільство розсварене, сповнене ненависті і підозр одне до одного. Пандемія додає ще більше стресу і розчарування в наше життя. На цьому тлі термін "людяність" суттєво здає свої позиції.
Як за роки окупації Росія погіршила освітні права кримських дітей
Окупаційна влада з початку російської агресії в Україні майже одразу після окупації Криму позбавила кримських дітей права на освіту рідною мовою
Чому, щоб поїсти, треба мати право сказати, що голодний
Економічні проблеми не вирішити, якщо на них не дивитися крізь призму прав людини. Тому що в країну, де немає справедливого суду, ніколи не прийдуть великі інвестиції. Тому що в державі, де існує вільна преса, ніколи не буває штучного голоду. Цей перелік можна продовжувати, зокрема спираючись на історичні факти.
Реформа СБУ: чи потрібна нам спецслужба, що працюватиме проти громадян
Автори законопроєкту справді реагують на ту критику правозахисників, яка звучить. Водночас навіть із внесеними правками законопроєкт викликає низку зауважень.
Почему в Крыму так много политузников, преследуемых по делам “Хизб ут-Тахрир”
Все подобные кейсы базируются на нескольких компонентах в материалах обвинения, которые повторяются из дела в дело. Это записи разговоров, религиозная литература, которая считается запрещенной в России, и показания скрытых свидетелей, в качестве которых выступают сами сотрудники ФСБ или завербованные ими люди
Світлій пам’яті журналістки та правозахисниці Олени Лисенко
4 червня в Києві померла українська правозахисниця та журналістка з Керчі Олена Лисенко (Батракова). Її життя обірвалося через ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією. Після окупації Криму Олена переїхала до Києва, де працювала на Громадському радіо та в Кримській правозахисній групі.
На крок ближче до країни, де безпечно бути собою: огляд законопроєкту №5488
13 травня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5488 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації”
Покарання за колабораціонізм: які уроки світової історії варто врахувати Україні?
За останні декілька місяців у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти, в яких народні депутати пропонують встановити кримінальну відповідальність за так званий "колабораціонізм". Однак чи не створить така ініціатива додаткові юридичні проблеми із притягненням до відповідальності за співпрацю з Російською Федерацією?
Чи можна в Україні жартувати, нікого не принижуючи?
Частіше за все ми розповідаємо не просто щось смішне, а ми розповідаємо щось смішне, принижуючи когось. Про молдаван, естонців чи про британців з американцями в пабі. Або про жінок, які обов’язково біляві й не дуже розумні. Ми не вміємо жартувати, не принижуючи
Гірка перемога матері довічника
ЄСПЛ установив, що довічно засудженого Рафальського катували міліціонери, аби вибити з нього зізнання. Що вони його лупцювали, били електричним струмом і душили. Внаслідок чого йому зробили 2 операції.
