Як Мінрозвитку покращити роботу з внутрішньо переміщеними особами
З нагоди 100 днів нових повноважень Міністерства розвитку громад і територій України, яке відомство отримало від реорганізованого Мінреінтеграції, представники міністерства та громадянського суспільства підсумували результати роботи відомства.
Адвокаційна координаторка БФ “Право на захист” Ксенія Гедз окреслила під час пресконференції ключові пріоритети, які є критичними для забезпечення прав та гідності внутрішньо переміщених осіб в Україні. Публікуємо її промову.
Коли ми говоримо і підбиваємо підсумки 100 перших днів Міністерства розвитку громад і територій і тих нових повноважень, які були передані міністерству стосовно формування Стратегії державної політики щодо внутрішнього приміщення, дозвольте відзначити сім ключових завдань, пріоритетів, які, на думку громадянського суспільства, є вкрай важливими й критичними.
Інтеграція питань захисту ВПО в загальнодержавну політику розвитку і відновлення є фактично дуже важливим першим кроком. Водночас будь-яке передання мандата і повноважень спричиняє певне затримування в реалізації повноважень. Так само передання функціоналу та визначення нових відповідальних органів спричиняє тимчасові розриви в координаційних механізмів.
І це важливо, бо насправді міністерство відіграє ключову роль як координаційний центральний орган виконавчої влади, який має забезпечити співпрацю і координацію з іншими міністерствами, з обласними військовими адміністраціями, з гуманітарними донорами й акторами.
Адже в питанні реалізації державної політики щодо внутрішнього переміщення повноваження реалізуються різними міністерствами. До прикладу, Міністерство економіки займається працевлаштуванням ВПО. Міністерство освіти і науки забезпечує право на освіту і навчання. Коли йдеться про внутрішньо переміщених осіб – учасників бойових дій і осіб з інвалідністю внаслідок війни, то це Міністерство ветеранів. Коли йдеться про соціальну згуртованість і миробудування, то в цьому напрямі активно залучається Міністерство культури і стратегічних комунікацій.
Читайте також: З 2014 до 2023 року лише 4% кримських дітей отримали українські документи про освіту
Тож головна роль Мінрозвитку полягає саме в забезпеченні координації, адже розрив тимчасових координаційних механізмів призводить до втрати доступу до критичних послуг і незабезпечення базових потреб ВПО.
Наступним критичним аспектом є власне евакуація, адже, коли йдеться про евакуацію, ми маємо брати до уваги, що активні бойові дії тривають і тривають евакуаційні процеси. Надзвичайно важливо під час евакуації забезпечувати гідність і права найвразливіших – маломобільних осіб, людей з інвалідністю та людей похилого віку.
У цьому питанні потрібна саме системна ефективна координація, щоб створити умови не лише для самої евакуації, але й для розселення вразливих категорій населення, забезпечення їх гідними умовами проживання, надання їм послуг денного догляду, підтриманого проживання, екстреного кризового втручання.
Читайте також: “Схід SOS” закликав уряд звернути увагу на “невидиму” категорію переселенців: чому це важливо?
Крім того, надзвичайно важливо під час передання повноважень і в процесі їхньої реалізації забезпечити чітку прозору комунікацію з внутрішньо переміщеними особами. Хто є тим відповідальним органом сьогодні? Куди звертатися для захисту своїх прав? Ця комунікація має бути прозорою, чіткою, зрозумілою та вестися всіма засобами зв’язку. Ці питання та багато інших питань мають бути зрозумілими як для внутрішньо переміщених осіб, так і для органів місцевого самоврядування.
Ще один критичний аспект – формування політики саме на базі потребоорієнтованого підходу. Це означає, що будь-які рішення, які ухвалюються щодо ВПО, мають враховувати їхній голос та їхній досвід. Важливо, щоб таке оцінювання потреб відбувалось як на місцевому та регіональному рівнях, так і на національному. Тому дуже важливо підтримувати координацію діяльності рад з питань внутрішньо переміщених осіб, які мають перейти до компетенції Мінрозвитку.
Потрібно також звернути увагу на те, що втрата житла та пошкодження житла переселенців із 2014 до 2022 року зараз не обліковуються. Важливо вести такий облік, адже йдеться не лише про майбутню компенсацію, а й про відновлення справедливості.
На національному рівні влада не реєструє випадків незаконного привласнення, “націоналізації” та експропріації майна українських громадян на тимчасово окупованих територіях. Водночас міжнародні та іноземні журналісти оприлюднюють різні дані щодо кількості об’єктів нерухомості, які були вилучені, “націоналізовані” або визнані окупаційною владою “безгосподарними”. У зв’язку з цим належне фіксування, документування та облік усього знищеного й пошкодженого майна, а також порушень майнових прав постраждалого населення мають бути забезпечені.
Крім того, важливим стратегічним завданням, яке передали до Мінрозвитку, є формування політики щодо миробудування та соціальної згуртованості. У цьому контексті надзвичайно важливо підтримувати єдність, відновити довіру та спільні інтереси на рівні громад і всього населення. Формування комплексної та інклюзивної державної політики у сфері миробудування та соціальної згуртованості є ключовим елементом стратегії відновлення нашої держави.
Коли ми говоримо про Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення, яка закінчується у 2025 році, то тут украй важливо, щоб процес формування цього стратегічного програмного документа був інклюзивним, враховував голоси ВПО та громадянського суспільства, щоб запропоновані інструменти та рішення були реальними, дієвими, а не декларативними.
Насамкінець я хотіла б підкреслити, що насправді забезпечення прав, можливостей і гідності ВПО має залишатися пріоритетом завжди на всіх рівнях: державному, національному, місцевому і, сподіваємось, на міжнародному. Тому відбудова насправді це не лише про будівлі, відбудова це про людей, це про громади й це про наше спільне майбутнє.
Ксенія Гедз, адвокаційна координаторка БФ “Право на захист”
