Через масований обстріл Києва 24 травня постраждали щонайменше 6 редакцій медіа та офіси 4 громадських організацій

Унаслідок масованої російської атаки на Київ 24 травня постраждали редакції щонайменше шістьох медіа, офіси чотирьох громадських організацій, а також квартири медійників і громадських діячів. Робочі приміщення та ньюзруми пошкодили вибухові хвилі, уламки та пожежі.

Центр прав людини ZMINA фіксує ці наслідки російської агресії і їхній вплив на стійкість громадянського суспільства.

Пошкоджений унаслідок російської атаки офіс “Реальної газети” в Києві. Фото: “Реальна газета”

Серед постраждалих – редакції українських медіа, міжнародні мовники, журналістські організації та ініціативи громадянського суспільства, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.

Зокрема, через російську атаку були пошкоджені офіси міжнародних мовників Deutsche Welle та ARD. У будівлях вибило вікна, пошкодило фасади та внутрішні приміщення.

Також пошкоджень зазнав офіс луганського видання “Реальна газета”, яке після окупації Луганська продовжує працювати в Києві. У редакції повідомили, що вибухова хвиля вибила вікна та двері, а частина приміщень стала непридатною для роботи.

Постраждала й редакція нового київського медіа “Шелтер”. У приміщенні пошкодило техніку, вікна та меблі. Журналісти зазначили, що команда перебувала в укритті під час атаки, тому ніхто не постраждав.

Унаслідок обстрілу пошкоджено офіс інформаційного агентства УНІАН. У будівлі вибило вікна та пошкодило робочі приміщення редакції.

Також постраждав офіс видання “Ґрати”. Журналісти повідомили про пошкодження вікон, стелі та техніки в редакції.

Російський обстріл також пошкодив будівлю, де розташований офіс Медійної ініціативи за права людини. У правозахисній організації заявили, що вибухова хвиля пошкодила приміщення та інфраструктуру будівлі.

Крім того, вибухова хвиля пошкодила офіс київської організації Національної спілки журналістів України на Хрещатику. Там вибило шибки та пошкодило внутрішні приміщення.

Під удар потрапили й громадські та благодійні організації. Зокрема, пошкоджено офіс ГО “Адвокат майбутнього”. Представники організації повідомили про вибиті вікна та руйнування всередині приміщення.

Також постраждав офіс благодійного фонду “Лелека-Україна”, який забезпечує українських військових тактичною медициною. Через вибухову хвилю в приміщенні вибило вікна та пошкодило майно фонду.

Російська атака зачепила і приватне житло медійників та громадських діячів. Зокрема, була пошкоджена квартира голови громадської організації “CAT-UA” Артема Захарченка. За його словами, у квартирі вибило вікна та пошкодило частину помешкання.

Крім того, постраждала квартира телеведучої Ольги Фреймут у Києві. Вона повідомила, що через вибухову хвилю в помешканні вилетіли шибки та були пошкоджені кімнати.

Проєктна менеджерка напрямку захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ірина Юзик наголошує, що масовані російські обстріли українських міст мають не лише гуманітарні та безпекові наслідки, але й безпосередньо підривають спроможність громадянського суспільства працювати та виконувати свої функції.

“Коли під удари потрапляють редакції медіа, офіси громадських організацій, гуманітарні склади чи волонтерська інфраструктура, йдеться не лише про пошкоджене майно. Це втрата техніки, архівів, робочих просторів, каналів комунікації, а також постійний психологічний тиск на команди, які змушені працювати в умовах виснаження та шаленого стресу”, – коментує Ірина Юзик. 

За її словами, для багатьох організацій такі атаки означають вимушене призупинення діяльності, додаткові витрати на відновлення приміщень, безпеку працівників і релокацію. В умовах війни громадський сектор і так працює на межі ресурсів, а кожен подібний удар ще більше виснажує його фінансово та організаційно. Особливо вразливими є невеликі ініціативи та маленькі незалежні медіа, які не мають резервів для швидкого відновлення.

Водночас ці атаки мають і ширший ефект – вони спрямовані на послаблення суспільної стійкості. Громадські організації, волонтерські ініціативи та незалежні медіа сьогодні виконують дуже важливі функції: документують воєнні злочини, евакуюють людей, допомагають постраждалим, підтримують армію, інформують суспільство. Удари по них – це руйнування інфраструктури солідарності та взаємодопомоги, яка стала однією з основ української стійкості під час війни.

Центр прав людини ZMINA намагається допомагати у таких ситуаціях, каже Ірина Юзик:

“Ми документуємо всі випадки руйнувань, пошкоджень, а потім пропонуємо редакціям, громадським організаціям і просто активістам гуманітарну підтримку. Це може бути компенсація знищеного майна, купівля нової офісної техніки замість втраченої під час обстрілів, допомога в релокації на інше місце”.

Зазначимо, що Національна спілка журналістів України закликала міжнародну спільноту відреагувати на масований російський удар по Києву в ніч на 24 травня, внаслідок якого постраждали щонайменше шість редакцій.

Також RSF засудили російські удари по офісах шести медіа в Києві й назвали їх воєнним злочином. 

Крім того, Міжнародна та Європейська федерації журналістів (IFJ та EFJ) засудили російську атаку на Київ у ніч на 24 травня, внаслідок якої були пошкоджені офіси щонайменше шести медіа.