З 2014 до 2023 року лише 4% кримських дітей отримали українські документи про освіту
Росія створила комплексну систему викорінення української ідентичності в кримських школах з моменту незаконної окупації у 2014 році. Через це понад 283 тисячі дітей шкільного віку наразі підпорядковані мілітаризованим російським освітнім стандартам.
У День спротиву окупації Криму голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна окреслила, у яких умовах українські діти навчаються в Криму та які кроки має здійснити Україна.
ZMINA публікує її промову, яку вона проголосила під час форуму “11 років війни. Точка відліку: Крим”.
На тимчасово окупованому Кримському півострові, за даними окупаційної влади, наразі проживає 500 060 дітей. Серед них 283 тисячі приблизно – це діти шкільного віку.
2014 року Російська Федерація повністю перевела систему освіти півострова на російські стандарти. Це означає повне вилучення українських підручників та українознавчого компонента. В школах Криму немає таких предметів, як історія України, українська мова або громадянська освіта.
Натомість відбувається наскрізна мілітаризація освіти. Говорячи про наскрізну мілітаризацію, я маю на увазі мілітаризацію як компонент, що міститься не лише в підручниках з історії, а й в інших навчальних посібниках. Сильний мілітаристський компонент міститься навіть у підручниках для перших класів.
Російська Федерація ввела навіть спеціальні предмети, такі як безпека життєдіяльності та захист вітчизни, де дітей відкрито мілітаризують.
2024 року в Росії ухвалили зміни до закону про освіту Російської Федерації, згідно з якими дітей на уроках трудової діяльності можуть долучати до підтримки збройних сил Російської Федерації. Ми бачимо факти залучення дітей на уроках у Криму до виготовлення деталей для військового обладнання або до пошиття військової форми. Російських окупантів запрошують на шкільні уроки.
За 11 років Російська Федерація створила систему мілітаризації українських дітей, яка спрямована на їхню політичну індоктринацію, на повне заміщення української громадянської ідентичності на російську. Росія розгорнула таку систему, щоб з українських дітей зрештою виростити солдатів, яких вона відправить на війну проти їхньої власної країни.
До тимчасової окупації у 2014 році 100% кримських дітей на півострові вивчали українську мову. Зараз, навіть за даними окупаційної влади, це 0,5%. Саме стільки учнів вивчають українську мову факультативно. Тобто це повне знищення доступу до української мови. Така сама негативна ситуація з доступом до кримськотатарської мови.
Коли ми говоримо про мілітаризацію, ми говоримо не лише про військові класи в школах, а й також про максимальне залучення дітей до військово-патріотичних рухів. Візьмемо, до прикладу, тимчасово окупований Севастополь. Якщо 2016 року “Юнармія” звітувала, що в цьому місті до військово-патріотичного руху залучили 40 дітей, то 2024 року “Юнармія” в цьому місті прозвітувала про 17 тисяч дітей.
Читайте також: В Україні розслідують майже 4 тисячі міжнародних злочинів та злочинів проти нацбезпеки, скоєних в окупованому Криму
Ми маємо розуміти масштаб: 11 років – це 11 випусків зі школи. За даними, які оприлюднила Російська Федерація, йдеться про 131 тисячу дітей, які за роки тимчасової окупації закінчили кримські школи.
У нас, на жаль, немає даних за 2024 рік від Міністерства освіти та науки України щодо дітей з Автономної Республіки Крим, але за період із 2014 до 2023 року через українську систему освіти пройшли й отримали документи українського зразка 3 922 дитини, що становить усього 4% дітей у Криму.
Це надзвичайно серйозний виклик. Коли ми говорили про приклади інших тимчасово окупованих територій, то звідти переміщалися школи, які зберігали зв’язок з дітьми в окупації. У випадку з Кримом цього процесу не було, тож цей зв’язок почав зникати.
Водночас є й позитивні кроки, які зробила Україна. Зокрема, у 2014 році наша держава дозволила спрощену процедуру переміщення студентів із закладів вищої освіти на ТОТ до закладів вищої освіти підконтрольної території України. Лише за період із квітня до грудня 2014 року в такий спосіб перевелися близько 23 тисяч дітей з окупованого Криму, Донеччини та Луганщини. Ці діти пов’язали своє життя з Україною. Це якраз такі конкретні кроки, якими держава може забезпечувати зв’язок з дітьми та молоддю в окупації.
У 2016 році була створена спрощена система вступу через освітній центр “Крим-Україна”. Утім, 2025-го з’явилися нові виклики. Ми розуміємо, що питання відсутності доступу до української освіти, питання освітніх “документів”, виданих в окупації, вже є тривалим. Уже ціле покоління дітей немає цього доступу.
Тому ми маємо дуже швидко реформуватись і відповідати на ці виклики. Бо, коли ми говоримо про систему вступу, у нас із року в рік виникає одна й та сама проблема: порядок вступної компанії затверджується дуже пізно, і ми просто фізично не встигаємо донести цю інформацію до людей на ТОТ. Так не має бути, бо ми повинні боротися за кожну дитину і за кожну молоду людину, яка опинилася в окупації.
21 листопада 2023 року парламент ухвалив Закон № 3482-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (ТОТ) України”. У 2024 році Кабмін мав би розробити відповідний порядок до цього закону. Ми вже у 2025 році, а порядок досі не затверджено. А це наша молодь, якій ми маємо дати можливість переїхати сюди, пройти дуже зрозумілу процедуру і пов’язати своє життя з Україною.
Читайте також: Як механізм атестації знань та умінь, отриманих в окупації, може посилити українську економіку
Коли ми говоримо про дітей, які навчаються в школах, ми не можемо йти лише шляхом доступу до дистанційної освіти. Бо ми сьогодні говоримо про репресивну систему на півострові.
У Росії посилилися переслідування за екстремістську діяльність. Окупаційна влада навіть ухвалила нову стратегію, програму дій, у яких прописується, що робити з українським націоналізмом. У Криму російські силовики можуть переслідувати дитину з 14 років у кримінальному порядку.
Ми маємо зробити щось, щоб наша онлайн-система освіти була адаптивна, реагувала на ці виклики. Ми маємо забезпечити їм зрозумілий і безпечний доступ, щоб у нас не лише 4% мало освітні документи, а значно більше.
Бо це не лише про тих дітей, з якими ми маємо зв’язок тут і зараз. Це і про наше майбутнє. До кого ми будемо повертатися? Чи будуть там люди, які нас чекають? Зараз вони ще є. Ми маємо робити все, щоб у Криму залишалися люди, які нас чекають.
Читайте також: Потрібні нові механізми доступу до освіти для молоді з тимчасово окупованих територій – Ольга Куришко
Також, коли ми говоримо про освітню складову, дуже важливо говорити й про сторону, що приймає на підконтрольній уряду України території. Методичні матеріали, за якими зараз навчають учителів, за якими вони працюють, мають бути адаптивними. Має бути розуміння того, що відбувається в окупації, щоб діти, які зараз зростають на вільній території, також розуміли, що відбувається в окупації, щоб їхні однолітки, які зараз проживають в окупації, не були їм чужими. Важливо, щоб вони були своїми.
Час грає проти нас. І за 11 років ми мали виправити багато недоліків, це треба було робити раніше, щоб розбудувати систему підтримки зв’язків наших дітей в окупації з українською державою.
Марія Суляліна, голова Центру громадянської просвіти “Альменда”
