Усиновлення дітей під час війни: що мають знати батьки і як Україна може поліпшити цей процес

Де шукати інформацію про усиновлення

В Україні рік тому запустили єдину державну онлайн-платформу про усиновлення та сімейні форми виховання "Україна для кожної дитини" (dity.gov.ua).

Отримати інформацію про дітей, яких можна усиновити, потенційні опікуни можуть:

• у місцевій службі у справах дітей – про дітей на місцевому та регіональному обліку;
• в обласній службі у справах дітей – про дітей на регіональному обліку, на обліку в інших областях і на централізованому;
• в Державній службі у справах дітей – про дітей на централізованому обліку.

Усиновлювачі мають право отримати інформацію про здоров’я дитини, історію її життя, її психологічні особливості, наявність братів і сестер.

Анкети дітей, яких можна усиновити, є у відкритому доступі – на сторінках фондів чи служб у справах дітей. За посиланням приклад анкет дітей, які шукають батьків, у Запорізькій області.

Консультацію щодо усиновлення надають фахівці служби у справах дітей. Ця консультація дасть розуміння, як рухатися далі. Замовити консультацію можна через портал "Дія": "Каталог послуг" – "Сім'я" – "Консультація з усиновлення дитини".

Усиновити можна дітей до 18 років, які мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Також можна всиновити новонароджену дитину, яку батьки залишили в пологовому будинку чи іншому закладі охорони здоров’я, коли їй виповниться 2 місяці. Підкинуту або знайдену дитину можна усиновити через 2 місяці з часу її знайдення.

Хто може усиновити дитину під час воєнного стану

Стати усиновлювачами можуть подружні пари або один з подружжя, неодружена людина, пари з незареєстрованим шлюбом.

Під час воєнного стану дозволяється усиновлення українським громадянам, які постійно проживають в Україні. Іноземець може усиновити дитину, якщо є її родичем, або якщо іноземці хочуть усиновити брата чи сестру дитини, яку вони усиновили раніше.

Не дозволяється усиновлення українським громадянам, які проживають в іншій країні (тимчасово чи постійно) а також тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях України.

Загальні вимоги до усиновлювачів такі:

• вік від 21 року (виняток для родичів) та різниця у віці з дитиною щонайменше 15 років;
• усиновлювач не повинен мати хвороб, які зазначені у переліку МОЗ, не бути на обліку в наркологічному, психоневрологічному диспансері;
• мати достатній дохід (прожитковий мінімум для кожного члена сім'ї);
• мати житло у власності або орендувати на постійній основі;
• не притягатися до кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтею 212 Сімейного кодексу України, усиновлювачами не можуть бути ті, хто був засуджений за злочини:

проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості людини;

проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності;

у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

А також ті, хто був засуджений за злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України: 148 (підміна дитини), 150 (експлуатація дітей), 150-1 (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом), 164 (ухилення від сплати аліментів), 166 (злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною), 167 (зловживання опікунськими правами), 169 (незаконні дії щодо усиновлення), 181 (посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень), 187 (розбій), 324 (схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів), 442 (геноцид). Або ті, хто має непогашену чи не зняту судимість за вчинення інших злочинів.

Крім того, у травні 2025 року Верховна Рада внесла до переліку осіб, які не можуть бути усиновлювачами, засуджених за державну зраду та колабораціонізм.

Також не дозволять усиновити дитину тим, хто чинив домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до кого було застосовано адміністративне стягнення через ці порушення.

Куди подавати заяву про усиновлення та які документи потрібні

Для того, щоб почати шлях усиновлення, слід звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання і подати заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі.

Потрібно додати копії документа, який посвідчує особу, номера облікової картки платника податків, свідоцтва про шлюб, документа, де вказаний унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо є). Також довідку про зарплату за останні пів року або про доходи та податки (для ФОП), копію документа на право власності або користування житлом та нотаріально засвідчену згоду другого з подружжя. Кожен з подружжя має подати висновок про стан здоров’я, за формою згідно з додатком 3 та документ про наявність чи відсутність судимості, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.

Можна подавати заяву через "Дію", тоді документи підтягнуться з реєстрів. До подачі заяви через "Дію" треба отримати висновок про стан здоров’я і довідки від психіатра і нарколога й завантажити скан-копії.

Які наступні кроки після подачі документів для усиновлення

Служба у справах дітей перевіряє документи і після цього упродовж 5 робочих днів має перевірити житлові умови заявників. Якщо житло відповідає нормам, майбутнім усиновлювачам дають направлення на навчання. Упродовж 5 днів після навчання видається довідка. Потім служба у справах дітей готує висновок про можливість заявника бути усиновлювачем та ставить його на облік кандидатів в усиновлювачі.

І лише після цього починається взаємне обрання дитини та сім’ї. Кандидати в усиновлювачі, які ознайомились з анкетами дітей і хочуть особисто познайомитись з кимось із них, отримують направлення на знайомство за місцем перебування дитини. Зустріч проходить за присутності працівників закладу та служби у справах дітей.

Далі кандидати можуть звернутися до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити цю дитину. Упродовж 10 робочих днів служба має підготувати висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Саме усиновлення дітей відбувається на підставі рішення суду.

Скільки може тривати процес усиновлення і від чого це залежить

На зібрання документів може піти місяць, є випадки, коли це роблять за тижні, розповідає Дар'я Касьянова:

"Далі важливо, як швидко збереться група, де будуть навчати кандидатів в усиновлювачі. Є різні модальності навчання – по вихідних, раз на тиждень чи декілька разів на тиждень".

За місяць-два люди вже точно мають отримати пакет документів. Коли на руках вже є висновок, що сім'я чи людина може бути кандидатом в усиновлювачі, тоді починається процес пошуку дитини, каже експертка:

"Починається процес пошуку, і зараз це дійсно складна історія. Ми в своєму телеграм-чаті "Тисячі родин" для прийомних батьків, усиновлювачів бачимо, що зараз період пошуку дитини – від трьох місяців до двох років. Є люди, які ще в 2022 році пройшли навчання, але досі не знайшли і не всиновили дитину".

Це пов'язано із тим, що більшість людей, які мають бажання усиновити, шукають дитину віком до 10 років. Зазвичай хочуть, щоб це була одна дитина чи дві дитини в такому віці, щоб діти були здорові чи точно не мали інвалідності, особливо ментальної.

"Вся черга людей, яка сьогодні є, орієнтована на дітей такого віку і кількості. А ми орієнтуємось на тих дітей, які сьогодні чекають батьків. Це діти старші 10 років, підлітки, сімейні групи дітей – є групи, де і п'ять, і шість, і навіть дев'ять дітей з однієї сімейної групи".

Відповідно до Конвенції ООН з прав дитини і українського законодавства, дітей не розділяють – вони мають йти в одну сім'ю. Тому виникає диспропорція, але так було завжди і ситуація не унікальна в умовах війни.

"Був період, коли українці були готові всиновлювати дітей старшого віку. І у нас зараз є такі поодинокі випадки. За статистикою бачимо, що є діти, яких всиновлюють і в старшому віці. Але тенденція така, що майже всі усиновлювачі приходять з установкою, що хочуть маленьку дитину, в ідеалі до 5 років".

Цю тенденцію підтверджують і фахівці "СОС Дитячі містечка", які є національними тренерами з усиновлення:

"До мене часто звертаються кандидати, які шукають дитину. Хочуть зовсім маленьких, скажімо, до року, віком 5--6 років. Але не можна сказати, що таких дітей багато. Пам'ятаю, минулого року у Київській області на дітей такого віку була черга у 200 кандидатів на одну дитину".

Скільки часу суди розглядають справи про усиновлення

У країні триває війна, багато судів не працюють, особливо в тих областях, звідки походять чимало дітей, які підлягають усиновленню. Або ж є території, де залишився один суддя на весь район.

Дар'ї Касяновій відомі випадки, коли суд у справі про усиновлення призначили, сім'я приїхала, але засідання перенесли, бо суддів кудись скликали, і розгляд перенесли на 2--3 тижні, на місяць.

"Це пов'язане перш за все з тим, що не вистачає суддів, і ці справи не є пріоритетними. Наприклад, справи про позбавлення батьків батьківських прав взагалі можуть тривати роками. А дитина в цей час перебуває в закладі й, можливо, це та сама дитина, яку сьогодні шукають усиновлювачі, яка відповідає критеріям, що зазначені у висновку".

Тому проблема судів системна. З одного боку батьків дітей дуже довго не позбавляють батьківських прав, ці діти залишаються в системі інтернатних закладів, а з іншого боку є усиновлювачі, які чекають на призначення суду, зауважує експертка.

"Ми проводили у 2024 році опитування щодо того, скільки усиновлювачі чекали максимально на рішення суду, то три--чотири місяці від дати подачі заяви, це вважається довго. Але бувало, що дуже швидко –  відбувся суд і всиновили дитину".

У 2024 році уряд спростив процедуру усиновлення. Зокрема, сім'я, яка перебуває в процесі усиновлення, зможе забрати дитину до рішення суду. Для цього мають бути дві умови: родина отримала позитивний висновок райдержадміністрації або виконавчого органу місцевої ради про доцільність усиновлення і відповідність інтересам дитини та подала до суду заяву про усиновлення.

Як повідомили у Мінсоцполітики, строк дії рішення про "опіку до усиновлення" – три місяці, але може бути продовжений до набуття чинності рішенням суду про всиновлення дитини. 

Також збільшили термін дії довідки про проходження підготовчого курсу з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до 24 місяців.

Чи можна дізнатися про стан здоров'я дитини до усиновлення

Ще на етапі знайомства можна дізнатись про проблеми дитини зі здоров'ям і за бажання провести незалежне обстеження дитини, звертає увагу Дар'я Касьянова:

"У нас зараз в роботі є випадок: сім'я, яка взяла під опіку дуже маленьку дитину з пологового. Їм казали, що дитина абсолютно здорова. Зараз дитині 2 роки, з'ясувалося, що у неї дуже складна інвалідність – не зможе ні говорити, ні розуміти, серйозні порушення, які не були зафіксовані"

Батьки не збираються відмовлятися від цієї дитини. Але їм потрібна допомога, бо підтримка такої дитини коштує 7--10 тисяч гривень на місяць: суміш, підгузки, ліки.

Відповідно до українського законодавства, кандидати в усиновлювачі мають право звернутися до незалежних лікарів, щоб дообстежити дитину, пояснює експертка:

"Я знаю випадки, коли на встановлення контакту з дитиною приїжджали не тільки батьки, а й привозили з собою лікаря. Наприклад, невролога, щоб подивитися, чи сім'я зможе впоратися з цими діагнозами".

Буває, що діагнози, які написані в картці дитини, не відповідають дійсності. Усиновлювачам кажуть, що дитина з інвалідністю, має дуже складний діагноз, ніколи не буде ходити, говорити, а виявляється, що це не так, каже експертка:

"Зараз є історія, де маму попросили прийняти тимчасово в сім'ю таку маленьку дитину. Ця жінка обійшла всіх лікарів, зробила якісну діагностику. Зараз хлопчик і ходить, і розмовляє, дуже гарно розвивається. У нього є проблеми, але не такі, про які говорили".

Бувають також випадки, коли в картці записано, що у дитини цілий перелік F-діагнозів – різні затримки розвитку, зокрема ментальні. А коли дитина потрапила додому, з'ясували, що у неї цукровий діабет, який не був діагностований, а інші діагнози не підтвердились.

Чи всиновлюють дітей, щоб уникнути мобілізації

Випадки, коли дітей брали в сім'ю, щоб уникнути мобілізації, існують. Але це не обов'язково усиновлення, буває, що беруть підлітка під опіку чи в прийомну сім'ю, зазначає Дар'я Касьянова:

"Такі випадки є, але не масові. Коли оформлюють опіку і за документами дитина в сім'ї, а по факту – в закладі, а батьки вже поїхали за кордон. Є люди, особливо це було у 2023 році, які прямо зверталися і казали: хочемо будь-яку дитину, тому що боїмося, що чоловіка заберуть до ЗСУ".

Зараз таких звернень майже немає, зауважує Касьянова. Є система навчання для будь-якої форми влаштування дитини. Фахівці ще на першому етапі збору документів спілкуються з сім'єю. Є етап навчання, де і психолог працює, і тренери.

"Вони можуть побачити, яка насправді мотивація цих батьків, що саме вони хочуть. Я знаю приклади, коли батькам відмовляли через їхню мотивацію".

Дар'я Касьянова додає, що "СОС Дитячі містечка" разом з Координаційним центром із розвитку сімейних форм виховання та догляду дітей кілька місяців працювали над розробкою первинних фільтрів, щоб не втрачати час на людей, які не усвідомлюють, навіщо їм брати дитину в сім'ю.

"Це пов'язано не тільки із мобілізацією. Є люди, які емоційно ухвалюють рішення – зараз війна і вони хочуть комусь зробити добро, і це має бути дитина. Чи є люди, які орієнтовані тільки на всиновлення дитини, у якої загинули батьки на війні".

Тому фахівці визначають, чи ці батьки підійдуть дитині. Бо мета – щоб дитина реалізувала своє право на сім'ю, а не дорослі задовольнили свою потребу.

Які причини відмови від дітей

За минулий рік було повернуто в заклади близько 20 дітей – в тому числі й з-під опіки й інших сімейних форм виховання, бо не вистачає якісної підтримки батькам і дітям, зазначає Дар'я Касьянова. Такі випадки є щороку, але статистика суттєво не відрізняється. 

На її думку, ризик, що усиновлених під час воєнного стану дітей повернуть в заклади, існує. Відмови від дітей бувають з різних причин – від діагнозів, коли дорослі не справляються, до поведінки дітей.

"Є різні випадки. Чула, що подружжя людей, яким під 50 років і які ніколи не мали дітей, вирішили всиновити. Всиновили одразу 3 дітей і зараз не знають, що з цим робити, готові відмовитись від них, тому що не справляються. З цією сім'єю зараз працюють фахівці й максимально намагаються допомогти".

Бувають складні випадки, коли йдеться про повернення з-під опіки, що теж потрапляє до статистики з розусиновлення.

Наприклад, коли бабуся-опікунка не справляється із дитиною, коли починається підлітковий протест. Такі діти в інтернатах розповідають, що самі не хочуть жити з бабусею-дідусем, хочуть нову сім'ю.

"Процес усиновлення складний і тривалий, тому буває, на якомусь етапі люди довго шукають дитину і з часом вже не впевнені, що дійсно хотіли цю дитину, що може переоцінили себе. Тому до такого рішення треба професійно готуватися. Існує купа матеріалів, досвіду людей, які ухвалили такі рішення. В них в сім'ї зростають такі діти, прийняті серцем"

На думку Дар'ї Касьянової, в Україні не вистачає якісного супроводу після усиновлення. Бо дітям часто потрібен психолог, логопед. Це дорого, і не в усіх містах працюють громадські організації, які є надавачами таких послуг.

"Тут починаються випробування, обов'язково потрібна підтримка, безплатна допомога для батьків, для дітей. Це і групи взаємопідтримки, і психологічна допомога батькам і дитині. Ми шукаємо під конкретні потреби дитини фахівців. І бачимо, що насправді можна впоратись".

У складі "Української мережі за права дитини" на сьогодні є 40 організацій, і майже всі з них працюють із сімейними формами виховання, пропонують психологічну допомогу чи якісь послуги, які можуть бути корисними і усиновлювачам, і прийомним батькам, і дітям.

Що треба враховувати, обираючи дітей по фото на сайтах

Якби в Україні не було стільки дітей, які шукають сім'ї, публікацію їхніх фото у публічному доступі можна було б розглядати як порушення їхніх прав, каже Дар'я Касьянова. Проте, якщо поруч з історією дитини є фото дитини, то це на 80% збільшує шанси знайти їй родину.

"Питання в тому, якої якості ці фото, чи потім, після того, як дитина вже влаштована в сім'ю, їх прибирають, бо так передбачено законом, чи хтось це відслідковує. Коли у 2008 році з'явився портал "Сирітству – ні!", до якого я причетна, в Україні було 100 тисяч дітей в інтернатних закладах і дуже багато дітей шукали батьків".

Публікація фотографій дітей забезпечила певну прозорість, тому що ця сфера дуже корумпована, зауважує Касьянова:

"Міждержавне усиновлення – це великі гроші, багато країн, багато посередників, агенцій, які на цьому непогано заробляли в Україні. І вони мали змогу зайти в інтернатні заклади, щоб подивитися, які там діти. А звичайний українець-кандидат в усиновлювачі просто так прийти в заклад і дізнатися про дітей не міг".

Діти в інтернатних закладах розповідали, що співробітники інтернатів казали їм лягти на ліжко, і тоді їх фотографували в цих позиціях. Такі фото могли змінювати зовнішність дитини.

"Ми аналізували всі фото, які були на сайті Мінсоцполітики, там багато дітей, яким сьогодні вже 17, а на фото вони в трирічному віці. Або фото догори ногами".

Дар'я Касьянова вважає, що поки багато дітей чекають на нові сім'ї, треба використовувати різні варіанти. Але цивілізований варіант – щоб база дітей була доступна лише для перевірених кандидатів в усиновлювачі, щоб вони могли зайти в електронні кабінети й подивитися інформацію про дитину відповідно до параметрів, які вказані у них в рекомендації.