Колонки
Всі колонки
Право на приватне життя: історія, розвиток, українські реалії
Коротка хронологія того, як люди боролися за право на повагу до свого приватного життя, як змінювалось це поняття з часом та у різних країнах. Адже, не знаючи минулого, нам буде складно розуміти, що нас чекає в майбутньому.
Защитники правды: как сажают на 20 лет за гражданскую журналистику в Крыму
Крым фактически превратился в информационное гетто, где работа профессиональных журналистов и профессиональных медиа стала очень сложной и опасной.
Як побороти злочини ненависті в Україні?
Чи не кожного тижня ми чуємо про напади на представників ЛГБТ-спільноти в Україні, на офіси їхніх організацій, на представників різних етнічних груп. Та й узагалі на тих, хто має "іншу" зовнішність.
Поліцейський застрелив людину під час виконання: де витоки проблеми
Найбільше запитань до тих, хто керував операцією, хто оцінював обстановку, розраховував та розставляв сили та засоби, блокував відходи тощо.
Утримання політв’язнів у Сімферопольському СІЗО – це тортури та форма тиску
Насправді немає законних підстав утримувати політв’язня в СІЗО. Багато разів слідчі обіцяли незаконно утримуваним громадянам України домашній арешт під час досудового слідства, якщо вони визнають свою провину.
Україна відмовляє в притулку прибічнику Навального: чому це не випадковість, а система
Більше року міграційна служба України перевіряла, чи існує реальна загроза для співробітників фонду Навального та активістів антикорупційного руху у разі повернення до Російської Федерації.
“Одна коаліція”, або Про фашистів, поліцію і 19 січня
За повідомленнями свідків, наведеними у соцмережах, поліцейські в процесі повідомили: "Конституція в карантин не діє". А ультраправі у тих самих соцмережах знущально-радісно відкоментували ситуацію гаслом багатьох антифашистів та антифашисток: "Фашисти та поліція – одна коаліція".
Нарушения прав человека в Крыму – 2020: тенденции и динамика
2020-й стал годом продолжения репрессий и преследований жителей оккупированного Крыма. Хотя, динамика преследования, в частности представителей коренного крымскотатарского народа, остается неизменной, однако все же в этом году можно выделить определенные особенности и тенденции.
Переселенці в нових громадах: потреби та включення в життя
Ми вирішили запитати в переселенців, наскільки вони почувають себе включеними в життя колись нових для них громад. І хоча результати цього опитування не можна вважати репрезентативними, певні висновки з них зробити необхідно
Рішення ЄСПЛ у справі про окупацію Криму Росією: деталі перемоги
14 січня 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення щодо часткової прийнятності міждержавної скарги Україна проти Росії щодо Криму. Українські урядовці одразу назвали це перемогою України, а Росія поширює меседжі, що рішення є позитивним саме для неї. Розберемось, чому наразі про перемогу має говорити саме наша країна.
Бан Трампа в соцмережах: надмірна цензура чи дотримання міжнародних стандартів
Ситуація з баном Трампа в усіх основних соціальних мережах показала ту частину регулювання в інтернеті, про яку все ще говорять нечасто, а саме – грань регулювання між платформами-посередниками та користувачами (на відміну від класичних граней "держава-користувач" та "держава – платформа-посередник").
Гранати для матері Шабуніна як маркер безкарності за тиск на активістів
Підкладені гранати мамі Віталія Шабуніна – це такий собі спойлер 2021 року, анонс того, що нам закриватимуть роти усіма можливими способами.
Без прав: картина репрессий в Крыму на примере одного политзаключенного
В конце календарного года и после огульного приговора по так называемой "второй Бахчисарайской группе Хизб ут-Тахрир", хочу вновь обратить внимание мира на то, как каток российской исламофобии и геноцида моего народа пришел вновь на крымскую землю в 2014 году и продолжает зверски уничтожать все инакомыслие.
Щоб стати видимим – потрібно діяти: як ЛГБТІК-спільнота виборює право бути
Подеколи здається неймовірним, що у ХХІ столітті доводиться виборювати видимість… людям з інвалідністю, мамам з маленькими дітьми, жінкам у політиці та війську, чоловікам у догляді за своїми дітьми, ромським активісткам у місцевих громадах, людям, які живуть з ВІЛ...
Свобода слова в Україні: буремний 2020-й
Як і в попередні роки журналістам відмовляли в доступі до інформації, здійснювали на їхні ЗМІ DDoS-атаки в інтернеті, тиснули через суди і прокуратуру та не пускали на сесії місцевих рад, тільки тепер це часто робили нібито через ковід.
Які права людини порушила поліція, демонтуючи намети ФОП-Майдану?
Багато людей обурилось діями поліції, їх порівнювали з трагічними подіями кінця листопада 2013 року. Хто у цій ситуації неправий і що держава мала би охороняти у цій ситуації: громадський порядок на Майдані чи стихійні палатки мітингувальників?
Чи доступні громади переселенцям?
Варто віддати державі належне: за шість років вона зробила немало, щоб переселенців могли враховувати при плануванні місцевих бюджетів, перерозподілу медичної та освітньої субвенції...
Що робити з мовою ненависті в інтернеті під час війни Росії з Україною?
Ми живемо серед війни. Росія окупувала частину території України, і ця війна триває вже майже сім років. Одна з цілей розпалювання ненависті в таких умовах – дегуманізація противника. І тут на допомогу приходить інтернет – нерегульований простір можливостей, де можна писати і говорити будь-що.
Закон про інтернування: жахалка про концтабори чи право держави, що воює
Деякі проросійські ЗМІ шокували читачів заголовками, нібито Україна збирається "без суду і слідства" масово ув’язнювати в концтабори росіян, які перебувають на її території.
Жінки в поліції та армії: ґендерна рівність чи ґендерна сегрегація?
Зараз дівчат у поліцейській та військовій формі стає більше: у Харкові ви можете побачити їх серед курсантів Академії Нацгвардії, Військового університету, Університету повітряних сил та Академії цивільного захисту ....
