Колонки
Всі колонки
Свобода слова в Україні: буремний 2020-й
Як і в попередні роки журналістам відмовляли в доступі до інформації, здійснювали на їхні ЗМІ DDoS-атаки в інтернеті, тиснули через суди і прокуратуру та не пускали на сесії місцевих рад, тільки тепер це часто робили нібито через ковід.
Які права людини порушила поліція, демонтуючи намети ФОП-Майдану?
Багато людей обурилось діями поліції, їх порівнювали з трагічними подіями кінця листопада 2013 року. Хто у цій ситуації неправий і що держава мала би охороняти у цій ситуації: громадський порядок на Майдані чи стихійні палатки мітингувальників?
Чи доступні громади переселенцям?
Варто віддати державі належне: за шість років вона зробила немало, щоб переселенців могли враховувати при плануванні місцевих бюджетів, перерозподілу медичної та освітньої субвенції...
Що робити з мовою ненависті в інтернеті під час війни Росії з Україною?
Ми живемо серед війни. Росія окупувала частину території України, і ця війна триває вже майже сім років. Одна з цілей розпалювання ненависті в таких умовах – дегуманізація противника. І тут на допомогу приходить інтернет – нерегульований простір можливостей, де можна писати і говорити будь-що.
Закон про інтернування: жахалка про концтабори чи право держави, що воює
Деякі проросійські ЗМІ шокували читачів заголовками, нібито Україна збирається "без суду і слідства" масово ув’язнювати в концтабори росіян, які перебувають на її території.
Жінки в поліції та армії: ґендерна рівність чи ґендерна сегрегація?
Зараз дівчат у поліцейській та військовій формі стає більше: у Харкові ви можете побачити їх серед курсантів Академії Нацгвардії, Військового університету, Університету повітряних сил та Академії цивільного захисту ....
Ухвалення законопроєкту про воєнних злочинців покаже, де цивілізаційно перебуває Україна
Ухвалення цього документу ще раз підтвердить, що Україна – правова держава, для якої верховенство права й невідворотність покарання за міжнародні злочини – не порожні слова, а принципи та цінності.
Українські пенсії на окупованих територіях: що насправді вирішив ЄСПЛ
Наприкінці минулого тижня видання в черговий раз замайоріли заголовками про визначну перемогу держави Україна в Європейському суді з прав людини над своїми громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території, а саме – пенсіонерами
Міф про “втрачене покоління”, або Як захистити молодь Криму та Донбасу від впливу РФ
Простих відповідей не це немає, адже проблема комплексна і потребує поступового вирішення.
“Грантожери” vs депутати
Типовий "грантожер" – це ініціативна, проактивна людина, яка вміє продукувати ідеї і шукати нестандартні рішення для вирішення проблем та шукати фінансування під їхню реалізацію.
Дітям з окупованих територій тут не раді, або Як Шкарлет зриває ініціативу Зеленського
Поки з трибун голосно звучать слова про реінтеграцію, реальні справи та рішення посадовців демонструють інше ставлення влади до мешканців окупованих територій.
Чому більшість суддів КСУ корупціонери й зрадники та як це змінити
Щоб зрозуміти це, спочатку треба розібратись, яким чином судді потрапляють до Конституційного Суду.
Право чи домовленості: який вихід у ситуації з Конституційним Судом?
Чи є правовий вихід? Можна шукати політичні виходи із ситуації. Але уявити, що судді КС отямляться й самостійно подадуть у відставку все-таки складно. Ми далекі від демократичних традицій, а судді далекі від розуміння авторитету правосуддя.
День демократії очима незрячого виборця
Чергове переконання, що самостійно голосувати незрячим в нашій державі не можливо, навіть після зміни законодавства
Чому опитування від Зеленського – це афера державного масштабу
Нам ніби пояснили, що горезвісне президентське "опитування" відбуватиметься поза виборчим процесом, не за бюджетний кошт, за межами дільниць і правового поля. Це зняло низку запитань, але поставило не менше нових....
Чому колона “за білі життя” – це дискредитація маршу до Дня зaхисника Укрaїни
Дрібні ультраправі угруповання, які намагаються закріпити 14 жовтня у своєму смисловому полі, оперуючи до західних праворадикальних контекстів типу White lives matters, нам незрозумілих, насправді роблять усім, хто вийде на Марш, погану послугу.
Зазирнути страху в очі: як депутати не наважуються розглядати антидискримінаційні зміни до Кримінального кодексу
Щонайменше, ще на півроку парламент захистив себе від розгляду "тендітної теми" – захисту прав власних громадян, які регулярно зазнають утисків і дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності.
Почему “главный русский националист” Тесак на самом деле – неонацист, причастный к сотням жестоких нападений
За последние сутки меня немало спрашивали о моем мнении относительно смерти российского неонациста Максима Марцинкевича ("Тесака") в челябинском СИЗО. И я не отвечал публично. Но случилось нечто, что меня таки вынудило немного сказать. И не о самоубийстве, коим является официальная версия смерти Марцинкевича, или об иных причинах смерти, на чем настаивают его сторонники, а о последующих событиях. Осторожно – дальше много букв, а цитаты содержат ненормативную лексику.
Випробування вступом: чи стала доступнішою освіта для дітей з окупованих територій?
Основним нововведенням стала можливість подання документів не до обмеженого переліку закладів освіти, які до цього визначалися Міністерством освіти та науки України, а до будь-якого закладу без жодних обмежень: без складання ЗНО в межах визначених квот
Не лише пресреліз: як Україна може реально допомогти білорусам
Для України підтримка громадянського суспільства в країнах, які борються за демократію і права людини, має стати нормою.
