Яких змін в інтересах постраждалих від війни очікуємо від парламенту в поточній сесії

З 4 лютого до кінця серпня триватиме тринадцята сесія Верховної Ради України IX скликання. І кожна нова сесія є нагодою нагадати парламентарям про пріоритетність питань, що стосуються населення, постраждалого внаслідок війни. Разом з колегами з Коаліції громадських організацій, що опікуються постраждалим населенням, ми традиційно презентуємо дорожню карту законопроєктів у форматі “світлофора”, де зелена зона – це законопроєкти, які отримують повну підтримку, жовта – ініціативи, що порушують важливі питання, але потребують доопрацювання, червона – законопроєкти, які становлять значні ризики та мають бути відхилені профільними комітетами або народними депутатами під час розгляду в сесійній залі. Цього “сезону” ми проаналізували 11 законопроєктів: серед них є як абсолютно нові ініціативи, так і ті, які давно очікують на ухвалення. 

Крім того, є низка ключових аспектів, які потрібно врахувати без прив’язування до якогось окремого проєкту. Далі саме про це. 

Наскрізно враховувати в законодавстві інтереси осіб, які постраждали від війни, та тих, хто перебуває в окупації 

Складна реальність життя під окупацією та агресивна політика РФ, спрямована на підкорення цивільного населення і перетворення тимчасової окупації на постійну, вимагають особливої уваги й у законодавчому просторі України. У цьому контексті занепокоєння викликають окремі законодавчі ініціативи, що можуть запровадити додаткові обмеження для жителів ТОТ України. Серед таких ініціатив – законопроєкт № 11469, ухвалення якого може призвести до суттєвих ризиків позбавлення українського громадянства мільйонів співвітчизників. Ця ініціатива фактично передбачає “покарання” за отримання громадянства країни-агресора, хоча саме РФ систематично застосовує примусову паспортизацію на ТОТ України, залишаючи людину без вибору. 

Крім того, нормативно-правові акти та політики як парламенту, так і уряду не мають становити загрозу розриву зв’язків з українцями, які перебувають в окупації, чи викликати необґрунтований страх. У цьому аспекті доречно згадати законопроєкт № 10355, що пропонує обмежити пенсійні виплати до мінімального рівня для засуджених і, головне, підозрюваних, обвинувачених у злочинах проти національної та громадської безпеки, миру та міжнародного правопорядку на час відбування покарання. Такий підхід до фактичного встановлення додаткового покарання майнового характеру незалежно від статусу (підозрюваний, обвинувачений чи вже засуджений) викликає сумнів у пріоритетах держави щодо надання негативної оцінки скоєним злочинам.

До прикладу, на тих, кого засудили за вбивство чи зґвалтування, подібні обмеження пенсії не поширюються. Тобто виходить так, що особи, які скоїли тяжкі чи особливо тяжкі злочини (зокрема, корупційні), заслуговують на менший суспільний осуд, ніж ті особи, які були засуджені, наприклад, за вчинення колабораційної діяльності. Цей законопроєкт ВР підтримала в першому читанні. Але ми сподіваємося, що робоча група з доопрацювання цього законопроєкту, яка ще має бути створена, зважить на ці розбіжності в підході до різних груп обвинувачених і згодом цей законопроєкт буде відхилений.

Загалом будь-які зміни, які становлять кримінальну відповідальність, потребують обережності, адже, як показує досвід, РФ використовує всі можливості для того, щоб дискредитувати Україну. 

Уникати колізій

Яскравим прикладом ухвалення актів, які мають суттєві суперечності, в минулій сесії парламенту стали закони № 4071-IX та 3999-IX. Вони обидва передбачають створення реєстру дітей: у першому випадку – “депортованих або примусово переміщених”, у другому – тих, “які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України”. Тепер, як бачимо, має бути розв’язано питання функціонування двох реєстрів, які почасти обліковуватимуть одні й ті самі дані. 

Також тут не можу не згадати й про зміни до Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. На початку грудня 2024 року до ВР внесли законопроєкт № 12301, який є його новою редакцією і має акумулювати в собі всі пропозиції внесені раніше (а їх понад 10). Саме цей законопроєкт 20 лютого рекомендував головний Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин до ухвалення в першому читанні за основу. 

Мати єдине бачення обліку та компенсації за пошкоджене / зруйноване житло

Механізм компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна, запроваджений законом № 2923-IX у лютому 2023 року, і надалі містить низку системних проблем і недоліків. Вони не були вирішені й ухваленням на минулій сесії законопроєкту № 11161, що очікує на підпис президента. Цей документ, зокрема, прирівнює пошкоджені об’єкти нерухомого майна на території активних бойових дій або ТОТ до зруйнованих через неможливість зафіксувати пошкодження та забезпечити надання компенсації.

Водночас доступ до компенсаційної процедури надалі залишається обмеженим для:

• власників знищених або пошкоджених об’єктів нерухомості, інформація про право власності на які відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• власників об’єктів, які були зруйновані або пошкоджені на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України до 24 лютого 2022 року.

Водночас держава досі не забезпечила облік пошкоджених / знищених об’єктів нерухомості за час війни з 19 лютого 2014 до 24 лютого 2022 року, як і облік знищеної / пошкодженої нежитлової нерухомості.

Юридичні особи, чиї об’єкти були зруйновані або пошкоджені, звертаються по компенсацію зараз у судовому порядку, і більшість цих позовів задовольняють без можливості виконання.

Відсутня також процедура обліку шкоди щодо знищеного / пошкодженого рухомого майна, наприклад авто.

Це все потребує належної уваги та комплексного підходу з боку держави для доступу до компенсації та, головне, обліку для самої держави всієї шкоди, завданої державою-агресором.

Крім того, відсутній комплексний аналіз реалізації чинного механізму компенсації та оцінювання супутніх викликів, що ускладнює вдосконалення відповідної політики та ефективне реагування на потреби постраждалих громадян. Сподіватимемось, що комплексні зміни будуть напрацьовані цього парламентського “сезону”.

Марія Красненко, експертка з питань внутрішнього переміщення

Цей матеріал профінансований UK International Development від уряду Великої Британії; висловлені погляди необов’язково відображають офіційну позицію Уряду Великої Британії