Очільник САП розповів про деталі підготовки до тогорічної липневої атаки на антикорупційні органи

Тиск на антикорупційні органи почався ще восени 2024 року і не припинився після протестів проти обмеження незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вдалося відтворити обставини підготовки цієї атаки та встановити людей, які брали в ній участь.

Про це керівник САП Олександр Клименко розповів в інтерв’ю ютуб-каналу “Є питання”.

Фото: Сергій Костеж / Kyiv Post

За його словами, підготовка до атаки на антикорупційні органи почалася ще восени 2024 року, задовго до подій літа 2025-го. Відтоді спроби тиснути на НАБУ та САП не припинялися.

Клименко зазначив, що значну роль у цьому відіграє Служба безпеки України. Так, там змінювалися керівники відповідних підрозділів, однак завдання залишалося незмінним – послабити та дискредитувати антикорупційні органи.

Водночас Клименко не вважає колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака одноосібним організатором атаки на НАБУ та САП. На його думку, відповідне рішення ухвалювали колегіально під час нарад, а різні посадовці мали різний ступінь залученості.

Водночас, як каже посадовець, у САП є запис розмови Єрмака, зроблений тоді, коли той перебував у відрядженні в Туреччині. Керівник САП стверджує, що Єрмак говорив своїй заступниці про те, що не варто повертати законодавство до попередньої редакції, хоча президент на той момент уже фактично вирішив відновити повноваження антикорупційних органів.

За версією Клименка, Єрмак пропонував створити робочі групи, залучити міжнародних експертів і затягнути процес. Керівник САП вважає, що в такий спосіб хотіли знизити протестну активність і не повертати НАБУ та САП попередні повноваження. Тобто, за його словами, позиція Єрмака полягала в тому, щоб не відмовлятися від уже ухваленого рішення.

Клименко подякував людям, які тоді вийшли на протести на підтримку незалежності антикорупційних органів. На його думку, без суспільного спротиву в Україні могло не залишитися незалежної та спроможної інституції, яка не підпорядковувалася б політичній владі.

За словами керівника САП, після рішення президента повернути незалежність НАБУ та САП його оточення намагалося переконати міжнародних партнерів, що ситуація нібито не була однозначною. Зокрема, обговорювали аргументи про політизованість антикорупційних органів та помилки в їхній роботі, а також можливість створення робочих груп і залучення міжнародних експертів. Клименко вважає, що в такий спосіб процес намагалися відтермінувати, формально не відмовляючись від вимог суспільства та партнерів.

Причиною, через яку президент Володимир Зеленський зрештою вирішив повернути антикорупційним органам попередні повноваження, Клименко називає масштабні протести. Водночас він припустив, що свою роль відіграли й люди в оточенні президента, які пояснювали йому, що рішення було помилковим. Серед таких людей керівник САП назвав Михайла Федорова.

Клименко також заявив, що НАБУ та САП ще під час атаки розуміли її можливі причини. За його словами, частина людей, які брали активну участь у кампанії проти антикорупційних органів, уже тоді фігурувала в їхніх розслідуваннях, а протягом наступного року деякі з них отримали підозри.

Керівник САП також повідомив, що антикорупційні органи відтворили перебіг підготовки атаки, зокрема встановили, хто, за їхніми даними, фальсифікував докази. Серед учасників підготовки Клименко згадав колишнього першого заступника директора НАБУ, який, за його твердженням, допомагав порадами та документами.

Також, за словами Клименка, слідчі та прокурори почали готуватися до так званих невідкладних обшуків приблизно за місяць до їхнього проведення. Він стверджує, що САП має інформацію про те, як обґрунтовували невідкладність таких слідчих дій та як до матеріалів для проведення обшуків додавали окремі документи.

Клименко вважає, що ці обставини потрібно не просто оприлюднювати, а розслідувати та надавати їм правову оцінку. За його словами, йдеться про велику кількість епізодів, частину з яких реєструють та об’єднують з іншими провадженнями. Водночас САП, за його словами, має обмежені ресурси для такої роботи та стикається із серйозною протидією, зокрема з боку СБУ.

Разом з тим посадовець переконаний, що влада не зробила висновків після протестів на підтримку НАБУ та САП, оскільки навіть після скасування законодавчих змін, які обмежували незалежність антикорупційних органів, тиск на них не припинився.

Клименко заявив, що частина детективів НАБУ, яких побили під час попередніх подій, досі має статус підозрюваних, а тиск продовжується.

Окремо керівник САП звинуватив деякі підрозділи СБУ в тиску на суддів, які розглядають справи щодо детективів НАБУ. За його твердженням, на суддів намагаються впливати через їхніх родичів та знайомих. Зокрема, Клименко заявив про погрози скасувати бронювання від мобілізації родичам суддів та мобілізувати їх. На його думку, мета такого тиску – змусити суддів ухвалювати незаконні рішення в справах проти детективів.

Клименко пов’язав це, зокрема, з попередніми заявами влади про нібито російський вплив на антикорупційні органи. За його версією, коли відповідні твердження не вдалося підтвердити, виникла необхідність домогтися обвинувальних рішень щодо людей, яких уже публічно пов’язали з таким впливом.

Керівник САП вважає, що за таких умов нормальна співпраця між правоохоронними органами в боротьбі з корупцією неможлива. За його словами, значні ресурси окремих підрозділів СБУ зараз спрямовують саме на протидію НАБУ.

Як один із прикладів Клименко навів ситуацію з головою Київського апеляційного суду. Він стверджує, що посадовця приблизно п’ять годин утримували на кордоні, а також перевіряли телефони членів його родини, намагаючись знайти докази його комунікації з директором НАБУ. За версією Клименка, у такий спосіб у СБУ хотіли з’ясувати, чи пов’язані рішення суддів на користь детективів НАБУ з можливими контактами з керівництвом бюро. Водночас керівник САП стверджує, що такого спілкування не було.

Клименко застеріг, що подібні методи тиску можуть надалі застосовувати й до суддів вищих інстанцій, зокрема Верховного Суду, якщо відповідні справи дійдуть до них.

Водночас, за його словами, самі судді не повідомляють про такий тиск Вищій раді правосуддя або генеральному прокурору. Клименко припустив, що причиною може бути страх, зокрема перед можливістю відкриття аналогічних, на його думку, сфальсифікованих справ проти них або їхніх родичів.

Керівник САП вважає, що ситуація не зміниться без відповідних кадрових рішень. Він також заявив, що керівництво СБУ знає про описані ним дії. Водночас Клименко наголосив, що не знає, чи відбуваються вони за чиєюсь вказівкою, чи є ініціативою самих працівників. За його словами, йому також невідомо, чи керівник СБУ схвалює такі дії, чи не може їм завадити.

Окремо Клименко згадав народного депутата Федора Христенка. Він назвав його цивільним заручником, якого, за словами керівника САП, доставили до України в позапроцесуальний спосіб. Клименко також заявив, що через три тижні після цього людина, яка брала участь у доставленні Христенка, отримала звання Героя України. На думку керівника САП, це свідчить про те, що людей, причетних до подібних дій, не карають, а, навпаки, заохочують.

За таких обставин, підсумував Клименко, НАБУ та САП не можуть налагодити нормальну взаємодію з іншими правоохоронними органами.

Нагадаємо, що в Україні зафіксували численні випадки фізичного та психологічного тиску з боку правоохоронних органів на працівників Національного антикорупційного бюро та громадських діячів під час проведення обшуків у липні минулого року. Слідчі дії супроводжувалися жорстким затриманням, погрозами, обмеженням пересування та силовим вилученням особистих речей і техніки. У багатьох епізодах правоохоронці діяли із залученням озброєних спецпризначенців, не допускали адвокатів і чинили тиск у присутності членів сімей та малолітніх дітей.

Вилучену під час обшуків техніку здебільшого так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.

Такими є результати дослідження Центру прав людини ZMINA “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”. 

Читайте також: Чи витримала демократія? Підсумки року після атаки на НАБУ та САП