У скількох порушеннях прав людини СБУ зізналась в своїй заяві про перестрілку з ГУР?

У контексті перестрілки СБУ з ГУР у Києві 3 вересня СБУ фактично оприлюднила на своїх офіційних ресурсах “явку з повинною”. Але так би було у правовій державі, де є закон для спецслужби.

Отже, 3 вересня СБУ офіційно сказала (дивіться на скриншоті): “Зважаючи на визнання цим військовослужбовцем контактів із ФСБ РФ і співпрацю зі слідством, до нього не було застосовано запобіжний захід.”

Нагадаю факти, які підтверджені заявою самого Каплунова: його затримали невідомі біля його будинку 23 серпня 2026 року, які “представилися працівниками поліції та вивезли до “таємної в’язниці”, де помістили в камеру, прикували кайданками та ланцюгами”. А за словами адвоката, ні він, ні побратими Каплунова не знали, де він перебуває до ночі 1 вересня, тобто протягом тижня. 

Нагадаю прості базові правові стандарти прав людини:

• людину можуть затримати до 72 год за підозрою у вчиненні злочину, подальше тримання можливе виключно через обрання запобіжного заходу;
• людину не можуть тримати в місцях, що не визначені законодавством до місць тримання осіб, затриманих по кримінальному обвинуваченню (слідчий ізолятор);
•  катування та нелюдське поводження заборонені: застосування кайданків дозволено виключно для доставлення особи й заборонено для тримання в камері, а тим більше з використанням ланцюга;
• правила затримання працівниками СБУ, на жаль, в нас погано врегульовані, вони можуть навіть не представлятися і невідомо чи справді з ними були якісь працівники поліції (я щиро сумніваюся в цьому).

Тобто у своєму повідомленні СБУ зізналася, що без законних підстав утримувала людину з 23 серпня 2026 року (затримала без рішення суду і надалі утримувала). Каплунов також прямо заявив про катування та жорстоке поводження.

Все ці факти є безумовними злочинами за Кримінальним кодексом, які зобов’язане розслідувати Державне бюро розслідувань.

Але в Україні так не буде. Когось знімуть з посади, будуть голосні заяви, але ніякого розслідування не буде. Бо ніколи такі випадки й вчинки СБУ не розслідувалися, і поки немає реформи СБУ, то цього і не буде. 

Це наш рівень демократії та дотримання прав людини.

Це також означає, що на місці Каплунова в принципі може бути будь-яка людина. До речі, таки практики СБУ, зокрема викрадення та утримання людей в таємних в’язницях, зовсім не нові й були раніше, їх навіть критикували міжнародні інституції за це.

Вседозволеність спецслужби насправді є дуже небезпечним явищем, саме на цьому починають будуватися сусідні недемократичні правління, і дуже шкода, що українські політики не приділяють цьому належної уваги.

Володимир Яворський, член експертної ради Центру громадянських свобод