Верховний Суд скасував рішення ВРП щодо трьох суддів, яких обвинувачують в отриманні хабаря

Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарної відповідальності трьох суддів Київського апеляційного суду – Ігоря Паленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного. Суд пояснив це істотним порушенням процедури: ВРП не забезпечила суддям реальної можливості взяти участь у розгляді їхніх скарг. 

Про рішення від 10 вересня 2026 року повідомив Верховний Суд.

Ігор Паленик, Юрій Слива та Віктор Глиняний. Фото: Стас Юрченко / Ґрати

Велика Палата частково задовольнила скарги трьох суддів і скасувала рішення ВРП від 11 березня 2025 року. Тоді рада залишила без змін рішення своєї Дисциплінарної палати про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Тепер ВРП має повторно розглянути дисциплінарну справу у пленарному складі.

Основне питання, яке перевіряла Велика Палата, – чи мали судді реальну можливість викласти свою позицію під час розгляду скарг у Вищій раді правосуддя.

Як встановив суд, ВРП кілька разів призначала розгляд цих скарг. Засідання 23 січня та 6 лютого 2025 року вона відклала, оскільки судді мали брати участь у засіданнях Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні, де вони є обвинуваченими. Розгляд 4 березня також відклали – через затримку з початком розгляду питання порядку денного.

Тож до 11 березня ВРП жодного разу не заслухала суддів по суті їхніх скарг, не дослідила їхніх пояснень і доказів та не провела повноцінного розгляду.

На засідання 11 березня суддів викликали на 10:00. Водночас у попередньо оприлюдненому проєкті порядку денного їхні скарги стояли чотирнадцятим питанням. Того самого дня о 16:30 вони мали брати участь у засіданні ВАКС у кримінальному провадженні.

З огляду на це напередодні судді та представник одного з них попросили ВРП відкласти розгляд скарг.

Однак у день засідання рада змінила порядок розгляду питань і перенесла їхні скарги з чотирнадцятого місця на друге. За висновком Великої Палати, ВРП зробила це, хоча знала про засідання у ВАКС і не перевірила, чи прибули скаржники. Про зміну черговості вона суддів не повідомила та розглянула їхні скарги вранці без їхньої участі.

Верховний Суд наголосив, що право бути заслуханим – складова права на захист, яка має бути “реальною та ефективною, а не суто формальною”.

Перевіряючи рішення ВРП, суд має з’ясувати не лише те, чи дотрималася рада формальних вимог процедури. Він також повинен встановити, чи могла людина насправді взяти участь у розгляді, пояснити свою позицію та надати докази.

Велика Палата врахувала, що ВРП до цього не заслухала суддів по суті скарг. Водночас суд не встановив обставин, які переконливо свідчили б, що вони зловживали своїми процесуальними правами або намагалися затягнути розгляд справи.

За таких умов, дійшла висновку Велика Палата, розгляд скарг на одному засіданні 11 березня фактично позбавив суддів права на справедливий і публічний розгляд їхньої справи. Саме це стало підставою для скасування рішення ВРП.

Водночас Верховний Суд не оцінював, чи вчинили судді дисциплінарні проступки. Він також не розглядав по суті аргументи щодо допустимості та оцінки матеріалів негласних слідчих розшукових дій.

Ці питання ВРП має розглянути повторно у пленарному складі. Рада повинна оцінити аргументи сторін щодо дисциплінарних проступків і доказів, зокрема матеріалів негласних слідчих дій, та дотриматися належної процедури.

Верховний Суд повідомив, що постанову Великої Палати від 10 вересня 2026 року у справі № 990SCGC/22/25, провадження № 11-161сап25, опублікують у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Виконавчий директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков розкритикував рішення Великої Палати. Він пояснив, що справа стосується суддів Київського апеляційного суду, яких викрили на отриманні хабаря у 35 тисяч доларів. Гроші передавали в пакуванні з-під кави та віскі.

За словами юриста, адвокат суддів Ростислав Кравець уже заявляє про плани поновити їх на посадах і домогтися мільйонних компенсацій за час “вимушеного прогулу”. Жернаков також стверджує, що сам Кравець фігурує на записах у цій справі.

Окремо він звернув увагу, що рішення Великої Палати Верховного Суду не підлягають оскарженню.

Спочатку Жернаков припустив, що підставою для скасування рішення ВРП могла стати позиція про неможливість звільняти суддів на основі матеріалів негласних слідчих дій. Він застеріг: такий підхід міг би завадити звільненню й інших суддів, щодо яких оприлюднили відповідні записи, до остаточного рішення в кримінальній справі. На нього, за його словами, можна чекати роками або взагалі не дочекатися.

Згодом Жернаков доповнив свій допис і уточнив, що це припущення попередньо не підтверджується: “Ніби поки не підтверджується, але ще дочекаємося повного рішення”.

У повідомленні Верховного Суду натомість прямо йдеться, що Велика Палата не оцінювала по суті питання використання матеріалів негласних слідчих дій.

Жернаков також згадав нещодавню інформацію про нібито масштабний вплив колишньої заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої на Верховний Суд та обшуки в його керівництва, які він пов’язав із цим. На його думку, ситуація показує, чому реформа Верховного Суду не відбувається, хоча, як він зазначив, вона входить до вимог Європейського Союзу.

На рішення Великої Палати відреагував і голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

Він обурився тим, що підставою для скасування рішення ВРП стали порушення процедури заслуховування суддів та обставини призначення розгляду їхніх скарг. Шабунін розцінив це як прояв захисту суддями Верховного Суду своїх колег із Київського апеляційного суду.

“Це хороший приклад того, як судова мафія у Верховному суді захищає свої метастази в Київській апеляції”, – заявив він.

Шабунін також назвав такі дії відкритою зневагою до суспільства, яке потерпає від війни, та закликав згадувати це рішення під час обговорень необхідності погоджувати судові реформи з професійною суддівською спільнотою.

Нагадаємо, що у листопаді 2023 року НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду – В’ячеслава Дзюбіна, Ігоря Паленика, Юрія Сливу та Віктора Глиняного – на ймовірному отриманні 35 тисяч доларів хабаря за ухвалення “потрібного рішення”. За даними слідства, гроші пропонували за скасування арешту майна приватного товариства.

Згодом Вища рада правосуддя дала згоду на тримання під вартою всіх чотирьох суддів.

У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд узяв під варту Ігоря Паленика та визначив йому заставу в 4 мільйони гривень. Пізніше запобіжний захід обрали й Віктору Глиняному – він міг вийти з-під варти після внесення застави в майже 5 мільйонів гривень. На той момент суд уже обрав запобіжні заходи Паленикові та Сливі.

У червні 2026 року Велика Палата Верховного Суду розглядала схожу за процедурою справу – скаргу колишнього голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка на рішення ВРП про його звільнення. Перед засіданням у Фундації DEJURE попереджали, що поновлення Вовка може створити прецедент для повернення на посади інших суддів, які фігурують у кримінальних провадженнях або мають проблеми з доброчесністю.

Утім, Велика Палата залишила рішення ВРП про звільнення Вовка в силі. Вовк, серед іншого, просив визнати недопустимими доказами записи прослуховування з його кабінету, однак Верховний Суд його вимоги не задовольнив.

Проблеми з переглядом дисциплінарних рішень щодо суддів раніше фіксували й експерти, які оцінюють перебіг судової реформи. У незалежному звіті про стан реформ у сфері правосуддя вони, зокрема, звертали увагу, що Верховний Суд ухвалював рішення, які скасовували дисциплінарні санкції щодо суддів із проблемами з доброчесністю та послаблювали повноваження Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Автори звіту говорили про ризик відкату судової реформи.