У першої заступниці генпрокурора знайшли матеріали про стеження за керівниками антикорупційних органів та їхніми родинами – УП

Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко детективи нібито знайшли матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками антикорупційних органів, членами їхніх родин та підлеглими. Крім того, за даними журналістів, після початку операції НАБУ і САП “Карфаген” працівникам прокуратури доручили систематизувати всі наявні матеріали щодо цих органів.

Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на джерела у правоохоронних органах та прокуратурі.

Марія Вдовиченко. Фото: Офіс генерального прокурора

Співрозмовники видання в органах прокуратури також стверджують, що вранці 7 вересня працівники отримали розпорядження систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП. УП припускає, що це могло свідчити про намір керівництва прокуратури продовжити протистояння з антикорупційними органами.

Видання також пов’язує ці події з тиском на НАБУ і САП у 2025 році, коли правоохоронці затримали низку працівників Бюро, зокрема за підозрами, пов’язаними з можливим російським впливом.

Як колцентри роками продовжували працювати

УП звернула увагу на проблему шахрайських колцентрів ще у 2023 році. Тоді представники банківського сектору розповідали про значні втрати клієнтів через шахрайство, а серед постраждалих дедалі частіше опинялися громадяни інших європейських країн.

Водночас, як зазначає видання, в Україні ставало більше людей, яких пов’язували з таким бізнесом і які демонстрували дорогий спосіб життя, хоча офіційно не мали роботи.

У 2023 році журналісти УП порушили проблему шахрайських колцентрів і під час пресконференції президента Володимира Зеленського. Вони звернули увагу на те, що правоохоронні органи не можуть припинити роботу структур, які щодня ошукують українців.

Однак, попри публічну увагу до проблеми, у наступні роки кількість таких колцентрів продовжувала зростати. На діяльність українських шахраїв дедалі частіше скаржилися також громадяни країн-партнерів України, зокрема держав Європейського Союзу.

Правоохоронці час від часу проводили обшуки та закривали окремі колцентри, однак, за даними УП, це не зупинило поширення шахрайських схем і збільшення кількості постраждалих.

Протягом останніх двох років джерела видання в політичних, бізнесових і правоохоронних колах пов’язували тривалу роботу таких структур із можливим сприянням з боку правоохоронців. Один зі співрозмовників УП у правоохоронних органах зазначав, що в професійному середовищі знали, де працюють колцентри, скільки їх та хто їх контролює.

Що змінилося після призначення Кравченка

Після призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором у червні 2025 року ситуація, за даними джерел УП, змінилася.

Співрозмовники видання в інших правоохоронних органах не під запис стверджували, що Офіс генпрокурора нібито вирішив отримувати свою частину грошей від цього нелегального бізнесу. Один із впливових представників правоохоронної системи через чотири місяці після призначення Кравченка розповідав УП, що працівники ОГП діяли агресивно щодо тих, хто їм протистояв.

На початку 2026 року в правоохоронних колах почали активніше обговорювати можливу причетність окремих прокурорів до діяльності колцентрів. Згодом ці обставини стали предметом розслідування НАБУ і САП.

НАБУ і САП почали операцію раніше через поведінку фігурантів

Увечері 4 вересня працівники НАБУ і САП разом із понятими прибули до центральної будівлі Офісу генерального прокурора в межах операції “Карфаген”.

За даними УП, попри ухвалу суду на проведення слідчих дій, детективів спочатку не пропускали всередину. Через це вони використали драбини, щоб потрапити до будівлі. Під час цього один із працівників дістав ушкодження.

Джерела видання в антикорупційних органах стверджують, що спочатку НАБУ і САП планували провести операцію на кілька днів пізніше. Однак правоохоронці помітили, що фігуранти почали залишати місця, де їх очікували знайти, тому вирішили розпочати слідчі дії раніше.

Одного з основних підозрюваних у справі – заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву, якого в матеріалах слідства називали “Канцлером”, – затримали у Львові. ʼ

Кравченка не знайшли ані в кабінеті, ані вдома

Під час обшуків детективи також не змогли одразу потрапити до кабінету генерального прокурора. Двері відчинили лише тоді, коли детективи вже готувалися відкрити їх силою.

Самого Кравченка в кабінеті на той момент не було. Співрозмовники видання в політичних колах стверджують, що під час обшуків він перебував в урядовому кварталі та заїжджав до Офісу президента.

Пізніше того самого вечора працівники НАБУ і САП прийшли з обшуком і до місця проживання Кравченка, однак там його також не знайшли.

Спочатку Офіс генерального прокурора заперечив інформацію УП про обшуки в Кравченка. Наступного дня в ОГП підтвердили проведення слідчих дій, але відкинули твердження, що керівництво прокуратури переховувалося.

Джерела видання в оточенні генпрокурора припускали, що Кравченко взяв паузу, щоб зрозуміти, чи планують антикорупційні органи повідомляти про підозру також йому.

УП окремо звертає увагу на гаджети генпрокурора, які потенційно могли містити важливу для розслідування інформацію. Видання ставить під сумнів заяву ОГП про сприяння слідству з огляду на обставини проведення обшуків.

Наступного ранку Кравченко також публічно не з’являвся. Після повідомлення УП про його відсутність Офіс генпрокурора оприлюднив ще одну заяву, в якій визнав факт обшуків, але знову заперечив, що керівництво ОГП переховувалося.

В Офісі президента спочатку вирішили зачекати з відставкою

За даними співрозмовників УП в Офісі президента, після початку операції ситуацією зацікавився Володимир Зеленський. Водночас люди, які підтримували Кравченка, переконували президента, що безпосередня загроза для генпрокурора невелика, тому рішення про його відставку буде передчасним.

Джерела видання стверджують, що вранці 5 вересня Зеленський був налаштований звільнити Кравченка. Однак увечері президент погодився з пропозицією керівника парламентської фракції “Слуга народу” Давида Арахамії поки не ухвалювати такого рішення.

Наступного дня, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд розглядав питання про запобіжний захід Сергію Кропиві. Під час засідання прокурори представили матеріали про його близькі відносини з генеральним прокурором.

Суд також заслухав записи розмов, у яких Кропива під час обговорення дій, що слідство вважає незаконними, неодноразово згадував людей як “шефа” та “Андрійовича”. Слідство пов’язує ці згадки з Кравченком.

Приблизно за дві години до цього Кравченко повідомив, що перебуває на робочому місці, та заперечив будь-яку причетність до сприяння діяльності шахрайських колцентрів.

Після оприлюднення записів генпрокурор ще раз заявив, що не має стосунку до діяльності злочинної організації.

Водночас матеріали, які прокурори представили в суді, свідчили, що Кропива міг не лише отримувати гроші від шахрайських колцентрів, а й займатися організаційними питаннями, пов’язаними з ремонтом будинку, де проживає Кравченко. Сам генпрокурор заперечував причетність до ймовірної схеми.

Правоохоронці перевіряють походження майна Кравченка

Удень 7 вересня Кравченко зустрівся з журналістами та знову заперечив свою причетність до можливої злочинної схеми. Він також поставив під сумнів докази, які оприлюднило слідство.

Тоді генпрокурор заявив, що готовий залишити посаду, якщо відповідне рішення ухвалить президент або Верховна Рада.

Журналіст УП Михайло Ткач зазначає, що ця заява поставила Зеленського в складну політичну ситуацію. За кілька днів до операції НАБУ і САП президент подав до парламенту законопроєкт про посилення відповідальності за шахрайство. Видання припускає, що президент міг мати інформацію про можливі репутаційні ризики для влади та прагнув продемонструвати намір боротися із шахрайськими колцентрами.

Джерела видання в політичних колах скептично оцінюють твердження про непричетність Кравченка. Вони звертають увагу, що навіть якщо слідство не встановить безпосереднього руху грошей від колцентрів до генпрокурора, у правоохоронців можуть виникнути питання щодо походження його майна.

За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, нині перевіряють походження майна Кравченка. Співрозмовники видання також припускають, що після переходу з посади керівника податкової служби він міг зберегти там певний вплив. Серед майна, яке може цікавити антикорупційні органи, джерела називають не лише будинок у Козині.

З кожного колцентру могли отримувати близько 7 тисяч доларів щомісяця

За інформацією джерел УП, представники Офісу генпрокурора могли щомісяця отримувати від кожного шахрайського колцентру близько 7 тисяч доларів.

Якщо під таким захистом працювали щонайменше 100 колцентрів, загальна сума могла сягати приблизно 700 тисяч доларів на місяць.

На піку діяльності у 2026 році, за даними тих самих джерел, представники прокуратури могли контролювати до 500 шахрайських колцентрів. У такому разі потенційна сума щомісячних платежів могла становити до 3,5 мільйона доларів.

УП наголошує, що ці цифри ґрунтуються на інформації співрозмовників видання у правоохоронних органах.

Кравченко подав у відставку

Увечері 7 вересня, незадовго до публікації розслідування УП, Руслан Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.

Наразі невідомо, чи планують НАБУ і САП повідомляти Кравченку про підозру. Антикорупційні органи також поки не розкривають подальших планів у межах операції “Карфаген”.

Розслідування триває, а наведені в матеріалі твердження щодо можливої участі посадовців Офісу генерального прокурора в сприянні роботі шахрайських колцентрів є версією слідства та інформацією джерел “Української правди”.

Нагадаємо, що раніше керівництво НАБУ і САП уже повідомляло про стеження за працівниками антикорупційних органів. У серпні 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос розповідав про незаконне встановлення апаратури для прослуховування поблизу керівника одного з підрозділів Бюро, а також систематичне відстеження судових рішень, реєстрів, пересування автомобілів і працівників НАБУ. За його словами, Бюро надсилало запити щодо цих випадків, однак на той момент відповідей не отримало.

Керівник САП Олександр Клименко також заявляв, що тиск на НАБУ і САП почався ще восени 2024 року і не припинився після протестів проти обмеження незалежності антикорупційних органів улітку 2025-го. За його словами, антикорупційним органам вдалося відтворити обставини підготовки атаки та встановити людей, які брали в ній участь. Клименко також повідомляв про тиск на суддів, які розглядають справи детективів НАБУ, зокрема через їхніх родичів і знайомих.

У липні цього року Центр прав людини ZMINA оприлюднив дослідження “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”, у якому проаналізував 29 випадків переслідування і тиску. Дослідниці дійшли висновку, що обшуки працівників НАБУ та голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна в липні 2025 року були не окремими слідчими діями, а частиною системного тиску на антикорупційний сектор з ознаками політичної вмотивованості. Тиск стосувався не лише самих антикорупційних діячів, а й їхніх близьких та колег.

Зокрема, під час обшуків 21 липня 2025 року правоохоронці застосовували до працівників НАБУ фізичний і психологічний тиск: били та жорстко затримували їх, застосовували кайданки й пластикові стяжки, обмежували пересування, вилучали телефони та іншу техніку. У низці випадків до працівників не допускали адвокатів, а слідчі дії проводили в присутності членів їхніх сімей та малолітніх дітей.