У в’язницю за коментар: хто в Криму ухвалює вироки за нелояльні думки в соцмережах

На території окупованого півострова триває непримиренна боротьба з коментарями в соціальних мережах. Рік тому російські силовики змінили тактику: замість короткострокового “оброблення” коментаторів через побиття, арешти та приниження, тепер вони штампують кримінальні справи за звинуваченнями в екстремізмі, реабілітації нацизму та виправданні тероризму.

Що нового спостерігається в підходах окупантів, який масштаб нових форм репресій і хто із суддів особливо відзначився жорсткими вироками за коментарі в соцмережах, читайте в цьому матеріалі.

“Охоронці” мосту від коментарів

Наприкінці серпня в Криму розглянули першу справу за статтею про публічні заклики до діяльності, спрямованої проти безпеки держави. Суддя Крістіна Кіріллова ухвалила вирок ялтинцю Георгію Артамонову, однак подробиці вироку поки не відомі. Судячи з практики в російських судах, цю статтю використовують як “лайт-версію” жорсткішого звинувачення в схваленні тероризму. Зокрема, її застосовували до людей, які писали в коментарях, що Кримський міст має бути зруйнований.

За яким принципом силовики зараховують одні коментарі до виправдань тероризму, а інші до закликів проти безпеки – поки що не зрозуміло. Але точно можна сказати, що кримські слідчі ФСБ є прихильниками жорсткішої кваліфікації – тільки за останні пів року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону за статтею про виправдання тероризму та заклики до терористичних актів відправив за ґрати щонайменше сімох кримчан. Трьох з них – за коментарі про руйнування мосту через Керченську протоку, а ще чотирьох – за думки про інші об’єкти, що заслуговують на удари української армії.

У рейтингу найжорсткіших борців з коментарями перше місце посідає суддя Валерій Опанасенко, який засудив керченського пенсіонера Сергія Обушного до шести років позбавлення волі за коментар про удари українських безпілотників по Красній площі в Москві. А в номінації “найзавзятіший” щодо переслідування кримчан беззаперечно лідирує суддя Арслан Жагінов, який за останні пів року відправив за ґрати літню алуштинку Аллу Бацюру, севастопольця Сергія Тубольця та пенсіонерку з Феодосії Раїсу Сєроглазову. Причому, незалежно від кількості епізодів, статі та віку, Жагінов виписав усім трьом однаковий вирок – по п’ять з половиною років позбавлення волі.

Загострення антинацизму

За останні пів року до “Верховного суду” Криму надійшло вже чотири справи за статтею про реабілітацію нацизму, яка насправді передбачає, крім виправдання цієї ідеології, й інші форми злочину – неповагу до днів російської військової слави та осквернення відповідних пам’ятників. Чотири справи такого типу за останні пів року – це багато в масштабах півострова. Стільки ж спостерігалося лише у 2022 році. А минулого року, наприклад, суд розглянув усього одну справу такого типу.

Щоправда, слід зазначити, що троє підлітків, засуджених за те, що залізли на обеліск військової слави в селищі Орджонікідзе, відбулися виключно штрафами, а жителька Євпаторії за фото з вінком на обеліску десантникам – лише роком примусових робіт. Тим часом засуджений за екстремізм через системну проукраїнську позицію кримчанин Валерій Шевченко отримав до п’яти років позбавлення волі ще пів року на додачу. ФСБ угледіла в малюнку зі строєм трун на Красній площі ознаки неповаги до російського святкування дня перемоги над Німеччиною.

Однобокий експрес-екстремізм

Серед місцевих новацій у боротьбі з проявами екстремізму відзначився суддя Центрального районного суду Сімферополя Кирил Чінов, який поставив своєрідний рекорд зі швидкості судового розгляду звинувачень в екстремізмі – лише через дві години після початку судового процесу повідомлення про вирок щодо місцевого жителя Івана Улановського вже з’явилося в пабліку прокуратури та в ЗМІ.

Навіть якщо припустити, що сімферополець нічого не заперечував, за дві години суддя зобов’язаний був установити особу підсудного, представити склад суду, роз’яснити права та регламент, з’ясувати наявність відводів і клопотань, відкрити та закрити судове слідство, вислухати дебати сторін і завершальне слово підсудного, вийти до нарадчої кімнати та всебічно вивчити всі доводи сторін, а також обставини, що впливають на характер покарання, і потім проголосити вирок, щонайменше його вступну та резолютивну частини. Після цього представник державного обвинувачення, перший заступник “прокурора Криму” Дмитро Єгоров мав вибігти із зали суду та швидко надіслати повідомлення адміну пабліка, а той – закинути інформацію в стрічку. Ну або ж насправді судове рішення було приготовлене заздалегідь, ще до початку судового процесу, і засідання було чистою формальністю.

Тільки від початку 2026 року в судах Криму розглянуто 14 справ за статтею про публічні заклики до екстремістської діяльності. І це вже трохи випереджає темпи, зафіксовані торік, зазначають представники організації “Кримський процес”, яка вивчає мотивовані переслідування за висловлення думки на півострові. За їхніми даними, різкий сплеск було відзначено в середині 2025 року і відтоді інтенсивність порушення таких кримінальних справ не знижується. Кожне четверте переслідування за звинуваченням в екстремізмі від початку окупації Криму припало на цей або попередній рік.

Водночас експерти звернули увагу, що з усіх кейсів, де відомо про обставини висунутих звинувачень, немає жодного випадку, коли б заклики до насильства були спрямовані проти іншої нації, крім росіян.

“Спостерігається абсолютно однобока боротьба з екстремізмом, коли різкі висловлювання на адресу українців, кримських татар, вірмен чи азербайджанців російських правоохоронців узагалі ніяк не цікавлять, натомість навіть тонкі натяки на русофобію миттєво призводять до арештів і порушення кримінальних справ”, – зазначили в “Кримському процесі”.