Україна погодила план реформ із ЄС, але за три місяці виконала його менш ніж на 10%
11 грудня 2025 року у Львові відбулося засідання Ради ЄС, під час якого Україна отримала перші критерії для вступу до Євросоюзу та погодила з Єврокомісією перелік кроків для відновлення довіри до реформ. Йдеться про так званий план Качки-Кос, який, за словами єврокомісарки Марти Кос, має продемонструвати готовність України виконати ключові антикорупційні зобов’язання протягом року.
Попри це за перші три місяці 2026 року Україна виконала лише незначну частину плану. Експертний моніторинг показує, що держава набрала лише 9 балів зі 100 можливих. Такий результат свідчить про майже повну відсутність прогресу у виконанні ключових реформ, від яких залежить довіра європейських партнерів і подальший рух до членства в ЄС.
Про це пише “Європейська правда”, посилаючись на дослідження, проведене коаліцією “Членство Check”.
Моніторинг виконання плану проводить коаліція восьми організацій, зокрема Transparency International Ukraine та Центр протидії корупції, під координацією Центру “Нова Європа”. Вони оцінюють не лише формальні кроки, а і якість рішень, їхню відповідність вимогам ЄС і реальний вплив на інституції.
Експерти наголошують, що документ формально не є частиною переговорного процесу щодо вступу, однак на практиці саме його виконання стало індикатором для країн ЄС. Вони оцінюють не окремі дії органів влади, а загальний результат, незалежно від того, хто саме відповідає за затримки.
Станом на зараз лише два з десяти пунктів плану демонструють мінімальний прогрес. Водночас низка напрямів, зокрема реформа прокуратури та антикорупційні механізми, фактично не зрушили з місця. За окремими пунктами експерти фіксують нульове виконання.
Крім того, експерти підкреслюють, що імітація реформ – створення робочих груп чи публічні заяви – не дає результату. ЄС очікує ухвалення реальних рішень і їхнього впровадження, а не декларацій.
У коаліції застерігають: якщо темпи виконання не зміняться, Україна ризикує провалити план повністю. Це напряму вплине на довіру ЄС до української влади та може поставити під сумнів здатність країни виконувати зобов’язання в межах євроінтеграції.
Нагадаємо, що в лютому цього року Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС. У них детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.
Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.
Документ також визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.
У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.
Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а також збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.
Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.
Раніше ZMINA писала, що результати дослідження Info Sapiens, проведеного на замовлення Центру “Нова Європа”, яке вивчало ставлення суспільства до зовнішньої політики, безпеки та євроінтеграції, свідчать про те, що українці пов’язують успіх європейської інтеграції насамперед із внутрішніми змінами в країні. Найважливішим показником вони називають боротьбу з корупцією – так відповіли 19,2% опитаних. Далі йдуть підвищення рівня життя (12%) та дотримання принципу верховенства права (8,4%).
