Росія посилює цифровий контроль: операторів зв’язку зобов’яжуть передавати силовикам більше даних користувачів

Міністерство цифрового розвитку РФ розширило перелік даних, які оператори зв’язку та власники інтернет-інфраструктури мають передавати російським силовим органам через систему оперативно-розшукових заходів, що використовується для стеження та контролю за комунікаціями.

Відповідний наказ опублікували 22 травня на російському порталі правових актів.

Ілюстративне зображення. Фото: Belvedere Agency

Нові вимоги передбачають збір і передання значно ширшого масиву інформації про користувачів, зокрема паспортних даних, адрес проживання, ІПН, банківських реквізитів, IP-адрес, логінів, доменів, геолокації та інших ідентифікаційних відомостей. 

У російському мінцифри заявили, що оновлення необхідне для проведення оперативно-розшукових заходів та “гарантування безпеки країни”.

Система діє в РФ багато років, однак після ухвалення так званого пакета Ярової і у 2016 році її функції суттєво розширили. Відтоді оператори зобов’язані не лише забезпечувати доступ спецслужб до комунікацій, а й зберігати трафік та метадані користувачів.

Новий наказ також деталізує технічні механізми передання даних – через інтерфейси HTTP, WebSocket та GraphQL. Російські експерти пов’язують посилення вимог з бажанням держави адаптувати систему контролю до нових цифрових сервісів та зашифрованих каналів зв’язку. 

У контексті окупованих територій України це рішення може означати подальше посилення цифрового нагляду за мешканцями. Російська влада вже використовує телекомунікаційну інфраструктуру для контролю над інформаційним простором, моніторингу активності користувачів і переслідування людей за проукраїнську позицію, коментарі в соцмережах або контакти з підконтрольними Україні територіями. 

Після окупації Криму РФ інтегрувала місцевих операторів у російську систему зв’язку та поширила на півострів дію російського законодавства у сфері стеження та зберігання даних. Правозахисники неодноразово повідомляли про використання цифрових даних у кримінальних справах проти кримчан, зокрема в справах про “екстремізм”, “державну зраду” чи “дискредитацію армії РФ”.

Нагадаємо, у грудні 2025 року в окупованому Криму працівників і учнів почали звільняти та відраховувати через відсутність на смартфоні російського месенджера Max.

Усе це відбувається на тлі масштабних блокувань російською владою інших популярних сервісів та перетворення на злочин пошуку в мережі нібито “екстремістської інформації”.

Раніше ZMINA повідомляла, що, за версією керівника Офісу президента України Кирила Буданова, обмеження на використання іноземних месенджерів у Росії є частиною системної підготовки населення до рішень, які Кремль вважає “непопулярними” й такими, що можуть спричинити нерозуміння в суспільстві.