Експрокурор Дмитро Басов може бути причетним до низки резонансних справ Майдану і корупційних схем в енергетиці – ЦПК
Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила про причетність експрокурора з майже 20-річним стажем Дмитра Басова до низки резонансних справ і схем, які, за її словами, охоплюють період від розслідувань злочинів часів Майдану до справ, пов’язаних з корупцією в енергетиці під час повномасштабної війни.
Про це йдеться в новому відео ЦПК.
Дмитро БасовЗа даними розслідування, оприлюднені матеріали справи “Мідас” показують, що Басов, який обіймав посаду керівника внутрішньої безпеки “Енергоатому”, міг відігравати ключову роль у схемі, пов’язаній з розкраданнями в енергетиці. Його підпис, як ідеться в матеріалах НАБУ і САП, використовували для зупинення закупівель, після чого представники схеми нібито вимагали в підрядників гроші за їхнє відновлення.
Також фігурант із позивним Тенор міг збирати відкатні кошти й передавати їх через посередників іншим учасникам схеми, яких пов’язують з оточенням колишнього народного депутата Андрія Деркача, підозрюваного в Україні в державній зраді.
До роботи в “Енергоатомі” Басов майже два десятиліття працював у прокуратурі. Там він, за даними ЦПК, брав участь у розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, а після Революції гідності очолював підрозділ, який розслідував економічні злочини часів Віктора Януковича. У 2016 році його призначив тодішній генпрокурор Юрій Луценко.
У матеріалі також стверджується, що під час роботи в прокуратурі Басов міг впливати на перебіг розслідувань справ Майдану, зокрема справи проти генерала СБУ Олександра Щеголєва, який може бути причетний до штурму під час подій 2014 року. Справи щодо злочинів проти учасників Майдану та економічних злочинів того періоду роками не доходили до судових рішень або втрачали темп розслідування. Це дало змогу окремим фігурантам уникнути відповідальності або втекти.
Після звільнення з прокуратури у 2019 році Басов перейшов на роботу до державного сектору, де, за даними розслідування ЦПК, знову опинився в центрі корупційних схем.
Каленюк підкреслила, що випадки переходу колишніх прокурорів між різними органами влади та держкомпаніями формують “замкнене коло”, яке, за її спостереженнями, дозволяє уникати відповідальності за попередні дії та впливати на нові справи.
Вона також пов’язала цю ситуацію з відсутністю реформи прокуратури та незалежного призначення генпрокурора, що дає змогу зберігати старі впливи в правоохоронній системі.
Нагадаємо, що в Україні проблема збереження впливів у ключових державних інституціях та їхньою ротацією між різними структурами є доволі поширеною. Так, 28 листопада 2025 року в тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака відбувались обшуки в межах розслідування корупційних дій. Того ж дня він написав заяву про відставку.
На записах НАБУ в справі “Мідас” Єрмак фігурує під кодовим ім’ям Алі-Баба. На них він дає завдання щодо переслідування детективів НАБУ та може бути причетним до спроби обмежити незалежність НБУ та САП у липні 2025 року.
У березні 2026 року Єрмак очолив новий комітет при Національній асоціації адвокатів України (НААУ). Його призначила голова асоціації та Ради адвокатів Лідія Ізовітова, яка має давні зв’язки з колишнім проросійським нардепом Віктором Медведчуком.
У Центрі протидії корупції зазначають, що призначення Єрмака відбувається на тлі критики ЄС щодо потреби реформувати систему адвокатури в Україні. Попереднє призначення одіозного адвоката Олексія Шевчука на схожу посаду також підкреслює нагальність цієї реформи.
Там вважають, що тривале перебування Ізовітової на чолі адвокатури та призначення Єрмака можуть свідчити про збереження впливу “своїх людей” у ключових органах системи.
