Водночас генпрокурор закликав інших членів комісії не зупиняти відбір кандидатів на адміністративні посади в САП, поки Рада прокурорів обиратиме нового, шостого члена. Кравченко уточнив, що комісія може продовжувати роботу, якщо це не суперечить її регламенту.
Шевчук вважає, що після його виходу комісія втратить повноважність і не зможе продовжувати конкурс. Правозахисники з цим не погоджуються та зазначають, що закон дозволяє комісії ухвалювати рішення за участі щонайменше чотирьох із шести членів.
Майбутні судові засідання призначили на 6 та 19 жовтня 2026 року о 14:00.
Ухвала від 28 серпня є остаточною в частині цього питання та не підлягає касаційному оскарженню.
Тепер рішення щодо Шевчука має ухвалити генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Формальною причиною депутати назвали "втрату актуальності".
Водночас це не єдина справа Міндіча проти Железняка. Другий позов також стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, але не пов’язаний безпосередньо з першою справою.
Серед останніх судових рішень є вироки з реальним позбавленням волі на п’ять, вісім і дев’ять років. Водночас у деяких справах суд призначав умовні строки.
У документі існують корупційні ризики. Приховування інформації ускладнює роботу журналістів, громадських організацій і антикорупційних органів, які не можуть перевіряти діяльність підприємств, державні закупівлі чи можливі конфлікти інтересів.
Наприкінці травня суд оголосив перерву, щоб розглянути повторне клопотання захисту Юшка про зміну підсудності та дати захисту Шабуніна час підготувати позицію щодо запобіжного заходу.
Редакторка-засновниця "Слідства.Інфо" Анна Бабінець зазначила, що якби розслідування опублікували лише на платформах "Слідства.Інфо" та ЦПК, його, ймовірно, прочитали б кілька десятків тисяч людей або близько 100 тисяч.
Ще однією системною проблемою керівник САП назвав суперечливі експертні висновки. За його словами, одна й та сама державна установа в різний час давала взаємовиключні оцінки вартості того самого майна.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан заявила, що заборона на поширення інформації та сам позов мають на меті чинити тиск на журналістів.
Депутатка зазначила, що законопроєкт із правками, які обмежували повноваження НАБУ та САП, фактично дістали з-поміж документів, які давно не розглядали. До нього оперативно внесли необхідні зміни, після чого комітет і парламент ухвалили рішення за лічені години. На її думку, під час цього процесу не спрацював жоден із парламентських запобіжників.
Спочатку матеріал опублікували вісім медіа, а згодом до них приєдналися ще дві редакції.
Текст опублікували "Суспільне", "Українська правда", "Схеми", hromadske, "Дзеркало тижня", NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто
Олександр Поклад був причетний до операції із доставлення до України колишнього народного депутата Федора Христенка поза встановленими законом процедурами. Саме ця операція мала створити штучні докази нібито існування "російського сліду" в НАБУ.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.