Найбільшу відповідальність за подолання корупції експерти покладають на антикорупційні органи, тоді як роль президента зменшується – опитування
Експерти вважають, що головну відповідальність за подолання корупції мають нести антикорупційні органи. Найчастіше вони називають НАБУ (45%) і НАЗК (39%), тоді як Верховну Раду згадують 34%, а президента разом із його Офісом – 30%. Порівняно з 2023 роком довіра до антикорупційних інституцій зросла, водночас роль президента в оцінках експертів зменшилася.
Про це свідчать результати дослідження “Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів”, яке провела соціологічна група “Рейтинг” (Rating Group) разом із партнерами з НАЗК й ОБСЄ.
Мітинг за незалежність НАБУ і САП в Івано-Франківську, 30 липня 2025 року. Фото: Суспільне Івано-ФранківськТак, дослідження стало частиною проєкту, спрямованого на розробку ефективних інструментів запобігання корупції та посилення антикорупційної політики.
Опитування охопило 369 експертів. До нього залучили дві групи: “теоретиків” – аналітиків, представників громадських і міжнародних організацій, медіа та науковців – і “практиків” – представників антикорупційних органів, судової влади, парламенту, уряду та місцевого самоврядування.
Експерти вважають корупцію серйозною проблемою для України, особливо на політичному рівні. Політичну корупцію як критичну оцінили 87% опитаних, корупцію в бізнесі – 76%, а побутову – 43%. Майже дві третини респондентів вважають, що корупція загалом поширена. Середній показник її сприйняття становить 3,9 бала з 5 можливих і не змінився порівняно з 2023 роком.
Оцінки динаміки розділилися: 41% експертів не побачили змін за останній рік, 33% вважають, що корупція зросла, а 21% – що зменшилася. Водночас у прогнозах переважає обережний оптимізм: 53% очікують зниження рівня корупції, тоді як 30% – її зростання.
Найбільш корумпованими сферами експерти назвали митницю, будівництво та інфраструктуру, а також сектор безпеки й оборони. Найнижчі оцінки корупції отримали сфери зовнішніх відносин, цифровізації та статистики.
Ефективність державної антикорупційної політики експерти оцінили стримано. Найчастіше вони зазначали, що вона працює нестабільно: інколи дає результат, інколи – ні. Загалом 28% вважають її ефективною, 23% – неефективною. Середня оцінка становить 3,1 бала з 5 можливих, що трохи більше, ніж у 2023 році.
Серед ключових напрямів, які можуть зменшити корупцію, експерти назвали автоматизацію державних послуг і регулювання бізнесу, невідворотність покарання, реформу правосуддя, а також формування нетерпимості до корупції в суспільстві.
Найвищі оцінки ефективності отримали антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд і Національне агентство з питань запобігання корупції. Більшість експертів вважають їхню роботу ефективною і переважно незалежною. Інші державні інституції, зокрема правоохоронні органи, отримали значно нижчі оцінки.
Найбільшу відповідальність за подолання корупції експерти покладають саме на антикорупційні органи. Найчастіше вони називали НАБУ (45%) і НАЗК (39%), а також Верховна Рада України (34%) і Президента разом із його Офісом (30%). Порівняно з 2023 роком роль антикорупційних органів у сприйнятті експертів зросла, тоді як роль Президента зменшилася.
Дослідження не є репрезентативним для всього населення і відображає позицію експертного середовища.
У Transparency International Ukraine під час обговорення результатів наголосили, що Україна залишається країною, яка бореться з корупцією: у 2025 році країна набрала 36 балів в індексі сприйняття корупції, що свідчить про довгостроковий прогрес, але також вказує на уповільнення змін останніми роками.
Експертка організації Анастасія Мазурок пояснила, що існує розрив між реальним досвідом людей і відчуттям масштабу корупції. За її словами, люди рідше стикаються з хабарями особисто, але сприймають корупцію як всеохопну через велику кількість таких історій в інформаційному просторі. Вона також зазначила, що корупція стала узагальненням для різних проявів несправедливості – від проблем у медицині до рішень, пов’язаних із війною.
Окремо вона підкреслила роль громадянського суспільства, яке, за її оцінкою, є унікальним для України. Воно одночасно співпрацює з державою, критикує її та представляє суспільні інтереси на міжнародному рівні. На її думку, саме така взаємодія залишається ключовою для змін.
Нагадаємо, що результати дослідження дослідження “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність” також свідчать про те, що попри зростання оцінок ефективності державних інституцій, їхня робота й надалі отримує стримано низькі оцінки – жоден орган не досяг навіть середнього рівня у 3 бали з 5 можливих.
