Україна без тортур вказує, що 16 квітня 2026 року російські війська здійснили удар БПЛА "Молнія" по селу Малижине Золочівської громади. Внаслідок атаки було пошкоджено приміщення обласного психоневрологічного будинку-інтернату, господарчі споруди та енергомережі, які розташовані на його території
Сім’ю вперше вивезли у безпечне місце ще у грудні 2025 року. Впродовж усього часу 41-річна мати запевняла представників адміністрації, що вони облаштувалися в Чернівецькій області. Проте насправді родина таємно повернулася до рідного селища, яке перебуває під постійною загрозою обстрілів.
Держава розширила підтримку медиків у прифронтових регіонах, підвищивши зарплати та запровадивши нові виплати й програми житла.
На момент атаки журналісти перебували в будівлі міської ради. Там вони знімали засідання виконавчого комітету, а пізніше мали висвітлювати круглий стіл.
Підписаний Закон № 4779-ІХ про обов’язкову евакуацію не вирішив ключових проблем системи, зокрема браку координації, планування та гарантій для евакуйованих.
Правозахисники заявляють про ризики порушення прав людини, нечіткі механізми застосування примусу та можливість розлучення дітей із батьками.
Російська атака сталася, коли команда суспільного мовника разом з українськими військовими прямувала до позицій одного з підрозділів. Дрон вибухнув поблизу автомобіля, уламками пошкодивши задню частину машини та вибивши скло. Завдяки швидкій реакції водія ніхто з команди суспільного чи військових не постраждав.
Важливим нововведенням стало впровадження спеціальної інформаційної системи для посилення цифрової координації евакуаційних процесів.
Програма реалізовуватиметься в Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях і охопить понад 6 тисяч сільських домогосподарств. Підтримку насамперед отримають найбільш вразливі категорії, зокрема ВПО та люди, які повернулися додому.
Відмова від маркування повʼязана з тим, що оператори дронів вважають журналістів бажаною ціллю, про що не раз писали російські телеграм-канали, в яких хизуються результатами атак на цивільних.
В Україні офіційно зареєстровано 4,62 млн внутрішньо переміщених осіб – найбільше у Харківській, Донецькій областях та Києві.
Прикордонні території щодня перебувають під обстрілами, однак там досі залишаються близько 300 людей.
Детектори дронів дозволяють завчасно виявити сигнали ворожих FPV-дронів і оцінити рівень загрози в реальному часі, щоб ухвалити рішення про укриття, зміну маршруту або припинення роботи.
Уряд оновив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021–2027 роки, уперше визначивши поняття прифронтових територій і закріпивши безпековий підхід у регіональній політиці та підтримці громад в умовах війни.
Дослідження НСЖУ показало, що жителі прифронтових громад найбільше потребують оперативних локальних новин про безпеку, адже саме вони впливають на їхню щоденну готовність до загроз.
Також ухвалили рішення про вивезення підопічних із закладів інституційного догляду Запорізької області, які розташовані на відстані близько 50 кілометрів від лінії бойових дій.
Минулого тижня з області виїхали 36 осіб, серед яких 12 – маломобільні. Евакуйованих розселили у Кіровоградській, Львівській, Дніпропетровській та Хмельницькій областях.
Наразі в Україні загалом діє 20 транзитних центрів: вісім у Дніпропетровській області, п’ять у Сумській, два в Харківській, три у Волинській, один у Миколаївській, ще один у Запорізькій.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.