Потерпілі від нападів активісти ідуть на вибори: хто вони

Дата: 22 Жовтня 2020
A+ A- Підписатися

Проблема нападів на громадських активістів давно відома в Україні: щороку правозахисні організації фіксують до сотні нападів та інших видів переслідування у різних регіонах України. Ці напади у переважній більшості лишаються нерозслідуваними.

Як вплинули на громадський активізм місцеві вибори? Чи вдалося залякати активістів?

ZMINA проаналізувала низку випадків і переконалася: швидше навпаки – в органи місцевого самоврядування балотуються десятки активістів, які раніше потерпали від нападів та інших видів переслідування через свою громадську діяльність.

Вони йдуть під прапорами різних політичних сил, як загальнонаціональних (наприклад, ВО “Батьківщина”, “Голос”, “Громадянська позиція”, “За майбутнє”, ВО “Свобода”, “Сила і честь”, “Слуга народу”, УДАР, “Європейська солідарність” та інші), так і місцевих (наприклад, Блок Едуарда Гурвіца, Одеса; “Команда наДії”, Київська область; “Блок Світличної — Разом”, Харків тощо), а також як самовисуванці.

Нижче наводимо деякі із таких прикладів – перелік далеко не вичерпний.

Київський регіон

Засновник ГО “Захистимо Протасів Яр” Роман Ратушний балотується від партії УДАР чинного міського голови столиці Віталія Кличка у 12-му окрузі у Києві. У 2019 році ініціатива “Захистимо Протасів Яр” протестувала проти будівництва трьох багатоповерхівок в парковій зоні Києва. Місцеві мешканці та представники ініціативної групи “Захистимо Протасів Яр” неодноразово зіштовхувались із агресивною поведінкою охоронців, найнятих будівельною компанію. Ратушному надходили погрози у зв’язку з захистом Протасового Яру (зокрема від Геннадія Корбана, якого вважають бенефіціаром забудови), через які він був змушений переховуватися.

Активістам вдалося зупинити забудову через суд. 25 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправним та скасував дозвіл на виконання будівельних робіт, наданий замовнику ТОВ “Дайтона груп” і генпідряднику ТОВ “Будівельна компанія “Індбуд”.

Коментуючи рішення балотуватися на місцевих виборах, ГО “Захистимо Протасів Яр” повідомила, що уклала з партією УДАР меморандум, згідно з яким УДАР зобов’язався голосувати за проєкти, які подаватиме Ратушний у разі обрання його депутатом. Також партія пообіцяла самостійно ініціювати створення парку на всій території Протасового Яру та протидіяти забудові.

Віктор Бархоленко є кандидатом на посаду міського голови Бучі Київської області від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Бархоленко – учасник та організатор багатьох акцій, спрямованих на захист та охорону лісу від забудови, багато років веде боротьбу із незаконним розподілом землі та вирубкою лісів у Приірпінні.

Починаючи з 2008 року, на нього вчинили чотири напади. 30 жовтня 2008 року Бархоленка побили палицями двоє невідомих. 18 листопада 2014 року активіста облили зеленкою незнайомі, які, представившись журналістами, покликали Бархоленка нібито на інтерв’ю. У ніч з 8 на 9 серпня 2015 року кілька невідомих вдерлися до будинку активіста і побили його. У ніч 24 січня 2015 року невідомі побили вікна будинку Бархоленка.

Громадський активіст з Ірпеня Київської області Лаврентій Кухалейшвілі є кандидатом у депутати від ВО “Свобода” одразу до двох міських рад – Ірпінської (1-й округ) та Бучанської (7-ий округ). Через протидію незаконним забудовам, критику міської влади і екологічний активізм Кухалейшвілі двічі спалювали авто – 17 лютого 2019 року і у 2012 році.

Активістка Михайлина Скорик-Шкарівська балотується на посаду міського голови Ірпеня від партії “Голос”. Скорик-Шкарівська приділяє багато уваги протидії незаконним забудовам в Ірпені. Потерпала від численних дискредитаційних кампаній.

Наприклад, 13 лютого 2020 року на сайті “Правда Ірпеня” було опубліковано недостовірний матеріал із заголовком “Михайлина Скорик-Шкарівська прийшла п’яна на сесію міськради”. Як пояснює Скорик-Шкарівська, проблемою для притягнення до відповідальності за поширення неправдивої інформації є те, що “Правда Ірпеня” та інші подібні ресурси не зареєстровані як ЗМІ, а на сайті немає вихідних даних, а також будь-якої інформації про авторів, редакторів чи власників.

Антикорупційний активіст Сергій Чагаров є кандидатом в депутати від “Команди наДії” по 5-му виборчому округу Гатненської ОТГ (Київська область). Громадську діяльність Чагаров почав у 15 років, намагаючись дізнатися, як відбувся розподіл 48 га землі в селі Гатне під Києвом та хто надавав дозвіл на будівництво.

13 липня 2017 року під час чергового засідання у Гатненській сільській депутат від “Блоку Петра Порошенка” Олександр Паламарчук застосував фізичну силу  до 16-річного Чагарова через критику його діяльності у Facebook. Пізніше, 27 серпня 2018 року, невідомі кинули Сергію Чагарову на подвір’я будинку, де він мешкав із батьками, вибуховий предмет.

Одеський регіон

Голова ГО “Зелений лист” Владислав Балінський балотується до Одеської міської ради від політичної партії “Європейська солідарність”. Балінський – захисник історичної спадщини Одеси та викривач корупції.

В ніч на 28 листопада 2019 року в Одесі розбили скло в його машині. Активіст впевнений, що пошкодження автівки пов’язане із його громадської діяльністю. За тиждень до нападу Балінський виграв суд проти компанії “Солінг”, яка вела незаконне будівництво на території Міського саду.

Активіст Юрій Дяченко балотується по 7-му округу до Одеської міської ради від партії “Європейська солідарність”. Його публічна діяльність пов’язана з протидією незаконним міським забудовам та громадським контролем за місцевою владою. Дяченко регулярно вів відеозйомку і відеотрансляцію засідань Одеської міської ради.

19 вересня 2018 року четверо співробітників муніципальної охорони, застосовуючи силу, виштовхали Дяченка з приміщення міської ради і заборонили проводити відеозйомку. Також 20 травня 2018 року невідомі напали на Дяченка, розбили планшет і пригрозили, щоб він перестав займатися громадською діяльністю. Активіст зазнавав нападів з погрозами протягом 2016-2017 років, зокрема, через його висвітлення засідань міської ради, а також потерпав від дискредитаційних кампаній.

 

Головний редактор журналу “Громадське слідство” Григорій Козьма є кандидатом у депутати Одеської міської ради від “Блоку Едуарда Гурвіца”. Раніше Козьма оприлюднив схему виведення з власності Міністерства оборони України території військового аеродрому “Одеса-Шкільний” під забудову. Видання опублікувало понад 20 антикорупційних розслідувань, 8 з яких стали приводом для кримінальних проваджень Національного антикорупційного бюро України.

2 серпня 2018 року на Григорія Козьму та голову одеської організації “Народний рух України” Михайла Кузаконя скоїли напад з використанням вантажівки ГАЗ, яка на великій швидкості врізалася в автомобіль Григорія Козьми.

Співзасновник медіацентру “Одеська політична платформа” Михайло Кузаконь як самовисуванець балотується на посаду міського голови Одеси. 2 серпня 2018 року на нього та журналіста Григорія Козьму в Одесі скоїли напад з використанням вантажівки ГАЗ, яка на великій швидкості врізалася в автомобіль Григорія Козьми. Михайло Кузаконь був заявником в кримінальних справах про корупцією, зокрема у справі “Краяни”, в якій були оголошені підозри одеському меру Геннадію Труханову і кільком чиновникам мерії.

8 лютого 2019 року Кузаконь заявляв, що на нього вдруге готується замах на вбивство, відповідну інформацію він передав правоохоронним органам.

Громадський активіст і борець із незаконними забудовами Олег Михайлик балотується в мери Одеси як самовисуванець.

22 вересня 2018 року в центрі Одеси на Михайлика вчинили замах. Невідомий вистрілив у нього біля будинку, у якому мешкає активіст. Поранений встиг дійти до під’їзду, де напівпритомним його виявили сусіди. Через велику втрату крові Михайлик пережив клінічну смерть у машині швидкої.

Крім того, на активіста нападали і раніше. У грудні 2013 року його побили невідомі біля офісу організації “Захист прав інвесторів новобудов і власників житла “Праве діло”, обласний осередок якої на той момент очолював Михайлик.

Активістка Аліна Радченко є кандидаткою в депутати Одеської міської ради по 1-му окрузі від “Блоку Едуарда Гурвіца”.

У вересні 2017 року її побили під час силового розгону акції “Одеса без Труханова”. Вже за рік в центрі Одеси, неподалік від дому, на Радченко напали знову: невідомий підбіг ззаду і завдав активістці сильний удар по голові. Аліна Радченко пов‘язувала напад на себе із участю у чисельних акціях проти мера Одеси Геннадія Труханова та його партнера Володимира Галантерніка, а також зі своєю боротьбою проти захоплення військового аеродрому “Шкільний” в Одесі.

Голова громадської організації “Спільна мета” Володимир Савченко балотується в депутати Одеської міської ради від політичної партії “Сила і Честь”. Серед напрямків діяльності організації – протидія незаконній забудові, зокрема, на береговій лінії Одеси, а її активісти здійснюють юридичний та інформаційний супровід таких справ у судах.

9 липня 2020 року на Савченка був вчинений напад, в результаті якого він отримав струс мозку та забоїв м’яких тканин. Цього дня в Одесі відбувалися мітинги проти незаконної забудови (напередодні суд видав заборони на проведення будівельних робіт за певними адресами, і активісти принесли ці ухвали на кожний з будмайданчиків).

Харківський регіон

Голова правління Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах балотується до Харківської міської ради від “Блоку Світличної — Разом”. Є депутатом Харківської облради.

30 серпня 2017 року Булаха жорстоко побили невідомі біля станції метро “Тракторний завод”. Активіст пов’язував напад із громадською діяльністю: антикорупційний центр, який він очолює, робив багато розслідувань та позивався в судах через незаконну діяльність своїх опонентів. Внаслідок нападу Булах отримав закриту черепно-мозкову травму, перелом двох ребер, пневмоторакс та струс головного мозку.

Правозахисник Максим Корнієнко балотується по 2-му округу до Вовчанської ОТГ Харківської області від політичної партії “За майбутнє”.

У 2016 році Корнієнко став жертвою незаконного адміністративного переслідування. Так, 14 листопада 2016 року правозахисник, який вів спостереження за відкритими слуханнями у кримінальній справі стосовно двох представників ромської громади в Вовчанському районному суді Харківської області, був заарештований на 15 діб, оскільки відмовився припинити відеозйомку та прослідувати із зали суду у райвідділ поліції. Суд побачив у діях правозахисника адмінправопорушення. Пізніше апеляційний суд скасував це рішення і виправдав Корнієнка.

Кіровоградський регіон

Екоактивіст Михайло Берчук є кандидатом у депутати від ВО “Свобода” по 1-му округу до Світловодської міської ради.

14 березня 2017 року у селищі Влaсівкa Світловодського рaйону Кіровоградської області двоє невідомих жорстоко побили Берчукa дерев’яними битами. Із тяжкими тілесними ушкодженнями активіст потрапив до реaнімaції. У нього була черепно-мозкова травма, зламана одна рука, а друга рука сильно травмована. Берчук розповів, що впродовж тривaлого чaсу до нападу відчувaв стеження зa собою. Щоб зaхистити себе, aктивіст звертaвся до поліції, однaк прaвоохоронні оргaни не відреaгувaли нa його повідомлення про переслідувaння. Михaйло Берчук припускaв, що нaпaд був реaкцією нa його діяльність у сфері екології. Зокремa він боровся проти зaбруднення довкілля місцевими підприємствами з виробництвa олії та мaйонезів.

Це був уже другий напад на активіста, а перший стався наприкінці вересня 2016 року, коли Берчук організував у селищі акцію протесту проти вантажних автомобілів, які попри заборонний дорожній знак регулярно возили сировину підприємствам через селище. Після цього 10 жовтня 2016 року двоє невідомих напали на нього у центрі Власівки і били руками та ногами, приснувши в обличчя газом із балончика. Активісту були нанесені травми голови (розбитий ніс, пошкоджене око, струс мозку), однак, незважаючи на наявність свідків, винних так і не встановили.

Житомирський регіон

Громадський активіст Олександр Ніколайчук є кандидатом у депутати по 6-му округу до Житомирської обласної ради від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”.

10 липня 2015 року в Олевську Житомирської області невідомі жорстоко побили Ніколайчука, який боровся проти незаконного видобутку бурштину і “бурштинової мафії” у Житомирській області, пов’язаних із цим корупційних схем та шкоди, що завдавалася екосистемі. Напад стався після того, як Ніколайчук повернувся з наради щодо припинення незаконного видобутку бурштину. Під’їхала машина, з якої вискочили троє чоловіків у спортивних костюмах і почали бити активіста залізними кийками.

Хмельницький регіон

 

Антикорупційний активіст Артур Сторожук балотується до по 2-му округу Хмельницької міської ради від партії “Громадянська позиція”.

Напад на Сторожука, який у 2017 році очолював хмельницький осередок “Автомайдану”, стався 31 жовтня 2017 року у Хмельницькому поблизу власного будинку. Невідомі ззаду нанесли йому удари в голову, а коли активіст впав – били ногами. Сторожук пов’язував напад саме зі своєю громадською діяльністю, а ймовірними замовниками називав фігурантів кримінальних проваджень, які було відкрито нещодавно на основі розслідувань, що проводив активіст відносно незаконних забудівель та розподілу земельних ділянок у Хмельницькому. Також напередодні нападу Сторожук з колегами провели пресконференцію, під час якої критикували прокуратуру області за участь у корупційних схемах забудовників.

Рівненський регіон

Громадська активістка із Вараша Ольга Кравчук є кандидаткою в депутати по 1-му округу Вараської міської ради та до Рівненської обласної ради від політичної партії “Голос”.

Кравчук викривала корупцію у місцевій лікарні та домоглася створення робочої групи за розпорядженням міського голови Вараша, що ініціювала перевірку цільового використання коштів з боку Державного закладу “Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України” в період 2015–2019 років. Після цього 18 січня 2020 року невідомий удерся у квартиру активістки, що поверталася додому зі своєю дворічною дитиною, душив її та погрожував.

Закарпатський регіон

Віктор Щадей балотується на посаду міського голови Ужгорода від партії “Слуга народу”. Щадей був депутатом Ужгородської міської ради, засновником Закарпатського центру підтримки ОСББ, проводив громадський моніторинг закупівель міської влади і звертався щодо зловживань до органів правопорядку, активно висвітлюючи перебіг подій у соцмережах.

26 березня 2020 року в Ужгороді невідомі облили жовтою фарбою автомобіль Щадея та залишили на даху похоронний вінок. Постраждалий пов’язував інцидент зі своєю громадською діяльністю та вважав це залякуванням. Під час Євромайдану Щадей був координатором “Закарпатського намету” на Майдані, пізніше — комендантом зайнятої ужгородцями Закарпатської ОДА. З лютого 2014 року, після висловлення вотуму недовіри міському голові В. Погорелову, Щадей певний час виконував обов’язки мера Ужгорода. Тоді ж був скоєний ще один напад на нього: 4 березня 2014 року невідомий напав на Щадея з ножем, коли той повертався додому.

Як бачимо, незважаючи на погрози, стеження, напади, дискредитаційні кампанії та інші види тиску, немало громадських активістів не тільки не припинили своєї діяльності, але й вирішили балотуватися в органи місцевого самоврядування та брати на себе відповідальність за розвиток своїх селищ і міст. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter