під час обшуків правоохоронці вилучили телефон із доказами співпраці з російськими спецслужбами, а також компоненти для саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі.
Результати розгляду справи можуть вплинути не лише на подальшу долю "Екопарку Осокорки", а й на діяльність інших громадських організацій, які захищають природні території.
За даними слідства, координацію здійснював кадровий співробітник воєнної розвідки РФ. Для втілення злочинного плану залучили ще чотирьох людей, зокрема й правоохоронця.
У команді зазначають, що після виходу матеріалу частина глядачів висловила критичні зауваження щодо його змісту. У відповідь журналісти ініціювали додаткову перевірку викладених фактів і звернулися за коментарями до сторін, згаданих у сюжеті.
Журналіст, який нині проходить службу у лавах Збройних сил України, пояснив, що одним із ключових результатів роботи його адвокатів стало те, що підставою для закриття справи визнано саме сплив строків давності, а не реабілітуючі обставини. За його словами, це має принципове значення для оцінки подій.
У заяві наголошується, що це рішення є прикладом політично вмотивованого переслідування. За словами підписантів, причиною вироку стала професійна діяльність журналістки, її публічна позиція та висвітлення злочинів Росії.
У Центрі протидії корупції також висловили побоювання, що за такого складу комісії конкурс може пройти з порушеннями або затягнутися, як це вже траплялося під час попереднього відбору керівника САП.
За один рік – з січня 2024 до січня 2025 – близько 100 журналістів були змушені залишити схід країни, щоб уникнути переслідувань.
Активістка звернулася до Броварської окружної прокуратури Київської області зі скаргою на неналежне процесуальне керівництво та відсутність прогресу в розслідуванні. У зверненні вона наголосила, що за рік у справі не встановлено винних, нікому не повідомлено про підозру і відсутній "зрозумілий прогрес".
За словами Майстренко, їй доводиться ховати матеріали справ і виносити техніку з офісу через побоювання несанкціонованого доступу. Вона також розповіла, що боїться виходити з дому в темну пору доби через ризик фізичного нападу. Адвокатка припускає, що загрози можуть походити, зокрема, від осіб, пов’язаних із забудовниками.
В ІМІ зазначили, що суддя спеціалізується на справах, які правозахисники та міжнародні організації вважають політичними переслідуваннями.
Тренінг став продовженням роботи експертної групи, яка займається питаннями розслідування кіберзлочинів проти журналістів і активістів.
Слідство встановило, що фігуранти також готували замовні вбивства військових і публічних осіб. За інформацією правоохоронців, серед потенційних жертв були радник міністра оборони, волонтер Сергій Стерненко та боєць РДК Ілля Богданов.
У зв’язку з цими подіями Лимаренко звернулася до прокуратури із заявою про можливі кримінальні правопорушення та проханням забезпечити захист для себе і членів організації.
Правоохоронці нагадали про норму статті 3 Статуту Інтерполу, яка забороняє організації втручатися у справи політичного, військового чи релігійного характеру.
Маммадлі також стверджує, що у відділку поліції його побили до втрати свідомості, вибили зуб бейсбольною битою та застосовували електричний струм, змушуючи повідомити пароль до телефону та надати потрібні слідству відповіді.
Розгляд апеляції триває вже близько півтора року, однак за цей час суд жодного разу не перейшов до розгляду справи по суті — засідання щоразу переносять через неявку сторони захисту.
Журналістка планує добиватися перекваліфікації справи, оскільки нинішня правова оцінка, на її думку, не відповідає реальним обставинам.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.