У Центрі протидії корупції також висловили побоювання, що за такого складу комісії конкурс може пройти з порушеннями або затягнутися, як це вже траплялося під час попереднього відбору керівника САП.
За один рік – з січня 2024 до січня 2025 – близько 100 журналістів були змушені залишити схід країни, щоб уникнути переслідувань.
Активістка звернулася до Броварської окружної прокуратури Київської області зі скаргою на неналежне процесуальне керівництво та відсутність прогресу в розслідуванні. У зверненні вона наголосила, що за рік у справі не встановлено винних, нікому не повідомлено про підозру і відсутній "зрозумілий прогрес".
За словами Майстренко, їй доводиться ховати матеріали справ і виносити техніку з офісу через побоювання несанкціонованого доступу. Вона також розповіла, що боїться виходити з дому в темну пору доби через ризик фізичного нападу. Адвокатка припускає, що загрози можуть походити, зокрема, від осіб, пов’язаних із забудовниками.
В ІМІ зазначили, що суддя спеціалізується на справах, які правозахисники та міжнародні організації вважають політичними переслідуваннями.
Тренінг став продовженням роботи експертної групи, яка займається питаннями розслідування кіберзлочинів проти журналістів і активістів.
Слідство встановило, що фігуранти також готували замовні вбивства військових і публічних осіб. За інформацією правоохоронців, серед потенційних жертв були радник міністра оборони, волонтер Сергій Стерненко та боєць РДК Ілля Богданов.
У зв’язку з цими подіями Лимаренко звернулася до прокуратури із заявою про можливі кримінальні правопорушення та проханням забезпечити захист для себе і членів організації.
Правоохоронці нагадали про норму статті 3 Статуту Інтерполу, яка забороняє організації втручатися у справи політичного, військового чи релігійного характеру.
Маммадлі також стверджує, що у відділку поліції його побили до втрати свідомості, вибили зуб бейсбольною битою та застосовували електричний струм, змушуючи повідомити пароль до телефону та надати потрібні слідству відповіді.
Розгляд апеляції триває вже близько півтора року, однак за цей час суд жодного разу не перейшов до розгляду справи по суті — засідання щоразу переносять через неявку сторони захисту.
Журналістка планує добиватися перекваліфікації справи, оскільки нинішня правова оцінка, на її думку, не відповідає реальним обставинам.
Цей позов – один із кількох, які Трамп або його компанії подали проти медіа після повернення до влади у січні 2025 року. Загальна сума вимог у таких справах перевищує 50 мільярдів доларів. Окремо він судиться з виданнями The New York Times і The Wall Street Journal.
Журналіст розповів, що станом на сьогодні негативних коментарів у його бік поменшало. Проте деякі користувачі соцмереж намагалися звинуватити журналіста в тому, що в нього нібито є бронювання від військової служби, тому, на їхню думку, він і написав статтю про напади.
Китай посідає 178-е місце серед 180 країн і територій за кількістю ув’язнених журналістів.
На думку авторів матеріалу, міжнародна спільнота має розробити чіткі правила використання таких технологій і механізми контролю за ними, щоб запобігти порушенням прав людини.
RSF закликає українську владу розслідувати цей випадок кіберцькування і зʼясувати особи відповідальних за цю спробу залякування
Депутатка наголосила, що тиск на представників медіа є неприпустимим. Вона порадила журналістці звертатися до правоохоронців із усіма випадками погроз або образ та додала, що сама зацікавлена в тому, щоб слідство встановило осіб, які стоять за цими повідомленнями.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.