ІМІ зафіксував 35 випадків юридичного переслідування журналістів з боку Росії
Інститут масової інформації зафіксував 35 епізодів, які свідчать про системний тиск Росії на журналістів через кримінальне переслідування, заочні вироки, арешти, оголошення в розшук та незаконне позбавлення волі.
Про це повідомляє Інститут масової інформації.
Фото: з мережіВ організації зазначають, що РФ застосовує псевдоправові інструменти не лише проти українських медійників, а й іноземних кореспондентів, які висвітлюють війну. Йдеться про політично вмотивоване переслідування, спрямоване на залякування журналістів, обмеження їхньої роботи та блокування поширення інформації про бойові дії й воєнні злочини Росії.
Найчастіше фіксують відкриття кримінальних справ – таких випадків 12. Здебільшого вони пов’язані з репортажами із зон бойових дій або територій під контролем України. Серед тих, кого переслідують, – журналісти міжнародних і українських медіа, зокрема RAI, CNN, DW, ABC News, France 24, hromadske та інших.
Другу позицію за кількістю посідають заочні вироки – дев’ять випадків. Російські суди призначають українським журналістам і медійникам від п’яти до 14 років ув’язнення, інкримінуючи їм “фейки” про армію РФ, “екстремізм”, “тероризм” або “розпалювання ненависті”. Серед таких рішень – заочний вирок журналістці та медіаекспертці ІМІ Ірині Земляній, яку засудили до 13 років колонії.
Земляна наголошує, що подібні вироки не мають нічого спільного з правосуддям і є інструментом тиску на журналістів за їхню професійну діяльність та висвітлення війни.
Ще п’ять випадків стосуються заочних арештів: російські суди обирають журналістам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зокрема за матеріали з Курської області. Такі рішення створюють ризики затримання в разі використання Росією міжнародних механізмів.
Окремо ІМІ зафіксував чотири випадки оголошення журналістів у розшук. Серед них – Наталія Мосейчук, Яніна Соколова, Дмитро Гордон та Владислав Балінський. У частині таких справ існує ризик зловживання міжнародними каналами розшуку, зокрема через Інтерпол.
Ще чотири випадки стосуються незаконного ув’язнення журналістів на окупованих територіях з подальшими вироками. Йдеться про Георгія Левченка, Владислава Гершона, Яну Суворову та громадянського журналіста Вілена Темер’янова. У цих випадках переслідування пов’язане з веденням інформаційних ресурсів або документуванням подій на окупованих територіях.
Ще один інцидент стосується затримання журналістки ATR Гульсум Халілової в аеропорту Стамбула за запитом Росії через Інтерпол. Згодом її відпустили.
Директорка ІМІ Оксана Романюк підкреслює, що йдеться не про поодинокі випадки, а про цілеспрямовану політику. За її словами, Росія намагається маскувати політичне переслідування під юридичні процедури – відкриває кримінальні справи, ухвалює заочні вироки, використовує окупаційні суди та намагається залучити міжнародні інструменти.
В ІМІ наголошують, що всі такі випадки мають бути ретельно задокументовані, щоб отримати правову оцінку як на національному, так і на міжнародному рівнях. Особливу увагу, додають в організації, слід приділяти спробам використання міжнародних механізмів, зокрема Інтерполу, для переслідування журналістів.
Нагадаємо, за чотири роки й два місяці з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія скоїла 937 злочинів проти журналістів і медіа.
