Йдеться про провадження щодо можливого перешкоджання журналістській діяльності та порушення недоторканності приватного життя.
За словами активіста, мета таких матеріалів — не просто атакувати окремих людей, а сформувати у читачів уявлення, що самі протести не мають суспільної підтримки й нібито організовані за гроші.
Попри фізичну віддаленість редакцій і обмеження свободи преси, незалежним медіа вдається зберігати зв’язок із аудиторією.
У лютому 2024 року чоловік виїхав за кордон. Відтоді він в Україну не повертався.
До помешкань родичів приходять працівники міліції, КДБ та Головного управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією (ГУБОЗіК). Силовики з'ясовують, де перебувають журналісти, а також хто зареєстрований або фактично проживає за конкретною адресою.
За словами активістки, наразі вже вирубано понад половину запланованої ділянки. Загалом, за її інформацією, під знесення можуть потрапити понад 670 дерев.
Ірина Андрейців опублікувала повідомлення про загибель 65-річної лікарки, яка працювала у ВЛК. У своєму дописі журналістка використала слово "ухилянт" щодо підозрюваного, що викликало жваве обговорення в соціальних мережах.
Після зміни складу суду справа не просувається.
Активіст повідомив, що після вручення підозри його одразу викликали на допит. Разом із захисницею він відмовився давати показання до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Запровадження такої функції також актуалізує питання цифрової безпеки та захисту людей, які стикаються зі сталкінгом – нав’язливим переслідуванням і небажаними контактами після розриву стосунків чи конфліктів.
У березні 2024 року азербайджанська поліція провела обшуки в офісах Toplum TV та Інституту демократичних ініціатив (IDI). Тоді правоохоронці затримали більшість людей, яких згодом засудили.
Наприкінці травня суд оголосив перерву, щоб розглянути повторне клопотання захисту Юшка про зміну підсудності та дати захисту Шабуніна час підготувати позицію щодо запобіжного заходу.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Справа мала характерні ознаки SLAPP-позову – судового позову, який використовується для тиску на громадських активістів та інших людей, що висвітлюють питання суспільного інтересу.
Національна поліція відмовилася надавати запитувану інформацію через вимоги Закону України "Про захист персональних даних", який обмежує поширення інформації про фізичних осіб без їхньої згоди, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Представники телеграм-каналу "Труха" заявили, що готують позов до суду проти волонтера Сергія Стерненка. У своїй заяві вони стверджують, що волонтер нібито веде "публічний булінг", поширює безпідставні звинувачення щодо редакції, її команди та рекламодавців, а також завдає шкоди їхній діловій репутації.
Командирка вважає, що сьогодні під тиском можуть опинятися військовослужбовці, які відкрито висловлюють свою громадянську позицію або беруть участь у мирних акціях.
У дописах про Царук використовували образливі характеристики, маніпулятивно згадували її книгу, єврейське походження та особисте життя. Окремі публікації також містили згадки про її брата, який захищав Україну з часів АТО та помер у червні 2025 року.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.