Після початку повномасштабної війни демонстрація репресій на ТОТ стала публічнішою — “Реальна газета”
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року демонстрація репресій на ТОТ в російських та окупаційних медіа стала більш публічною.
Про це йдеться в дослідженні “Реальної газети” під назвою “Залякування нелояльних”: як Росія будує інформаційну машину терору на окупованих територіях України”.
Джерело: “Кримська солідарність”До 2022 року дослідники знайшли 45 медійних кейсів про переслідування жителів окупованої частини Луганщини, після початку повномасштабного вторгнення — 131 кейс.
“Загалом це 176 випадків, коли окупаційні структури намагалися пояснити переслідування цивільних на окупованій Луганщині. Майже три чверті з них — 74,4% — припадають на період після 2022 року. На попередні роки — 25,6%. Тобто після 2022 року таких кейсів у нашій вибірці стало майже утричі більше: кількість зросла на 86 випадків, або приблизно на 191%”, — уточнюється в документі.
Ця різниця показує, наскільки помітнішою після початку повномасштабної війни стала публічна демонстрація репресій, стверджують дослідники. Повідомлення про затримання, обшуки, “зізнання”, кримінальні справи та вироки перетворилися на регулярну частину інформаційного простору окупованої Луганщини.
На окупованій частині Донеччини до 23 лютого 2022 року співробітники “Реальної газети” зафіксували 39 публічних повідомлень про переслідування цивільних, після 24 лютого 2022 року і до серпня 2026-го — ще 94. Разом це 133 випадки, коли окупаційні або російські структури публічно пояснювали репресії проти жителів ТОТ Донеччини.
Дослідники уточнили, що 131 медійний кейс не дорівнює 131 затриманій або засудженій людині, оскільки в дослідженні рахували повідомлення, а не всіх постраждалих. За одним кейсом може стояти одна людина, подружжя, родина або ціла група. Частина повідомлень анонімна: замість імені вказано лише “житель Луганська/Донецька”, “гр. А”, “гражданка Я.”, або “двоє громадян України”.
Водночас про одну й ту саму людину могли писати кілька разів — у день затримання, під час передання справи до суду та після вироку. Такі публікації дослідники, наскільки це було можливо, об’єднували в один кейс.
Водночас цифри, наведені “Реальною газетою”, не показують повного масштабу переслідувань. До дослідження потрапили лише ті справи, які окупаційні або російські структури вирішили оприлюднити і які вдалося знайти у відкритих джерелах. За межами медійного корпусу залишаються люди, яких викрали, тримають без зв’язку із зовнішнім світом або переслідують без публічного кримінального провадження.
Також частина повідомлень могла бути видалена, не потрапити до пошукових систем або залишитися в закритих чи втрачених телеграм-каналах.
Нагадаємо, що 2026 року в бюджеті РФ Кремль передбачив рекордні виплати на просування пропаганди за кордоном.
За даними української розвідки, на інформаційний сектор російська влада заклала 1,85 мільярда доларів, що на 54% більше порівняно з 2025 роком. Йдеться про системне просування кремлівських наративів у країнах Європи, зокрема в Брюсселі, Відні та Люксембурзі.
Читайте також: Правозахисниця ZMINA: Російські медіа – важлива ланка ланцюга із залякування кримчан в окупації
Раніше ZMINA повідомляла про те, що окупанти поширюють інформацію про те, що українська влада нібито переслідує жителів захоплених територій правого берега Дніпра, які переїжджають до підконтрольних Україні районів, за споріднені зв’язки в Росії.
