За словами Калюжної, дзвінку передували сотні повідомлень, які вона розцінює як тиск, а також погроза від невідомого чоловіка біля магазину. Після цього правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження.
У своєму звіті GREVIO позитивно оцінила кроки, які Україна вже зробила для захисту жінок від насильства. Експерти, зокрема, відзначили наявність політичної волі, зміни в законодавстві, роботу мобільних бригад допомоги, підготовку фахівців та співпрацю державних установ із жіночими правозахисними організаціями.
Позивачки вимагали спростувати інформацію з журналістського розслідування про використання бюджетних коштів під час відновлення теплоелектростанцій, а також виплатити кожній по 100 тисяч гривень моральної компенсації.
Ірина Андрейців опублікувала повідомлення про загибель 65-річної лікарки, яка працювала у ВЛК. У своєму дописі журналістка використала слово "ухилянт" щодо підозрюваного, що викликало жваве обговорення в соціальних мережах.
Редакторка-засновниця "Слідства.Інфо" Анна Бабінець зазначила, що якби розслідування опублікували лише на платформах "Слідства.Інфо" та ЦПК, його, ймовірно, прочитали б кілька десятків тисяч людей або близько 100 тисяч.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан заявила, що заборона на поширення інформації та сам позов мають на меті чинити тиск на журналістів.
Національна поліція відмовилася надавати запитувану інформацію через вимоги Закону України "Про захист персональних даних", який обмежує поширення інформації про фізичних осіб без їхньої згоди, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Спочатку матеріал опублікували вісім медіа, а згодом до них приєдналися ще дві редакції.
Текст опублікували "Суспільне", "Українська правда", "Схеми", hromadske, "Дзеркало тижня", NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто
Адвокатка Дениса Бігуса позитивно оцінила рішення нового керівництва підприємства і підкреслила, що державні кошти та ресурси варто спрямовувати на пріоритетні потреби країни, а не на судові позови, які можуть обмежувати роботу журналістів. Вона також зазначила, що між сторонами почалася конструктивна комунікація.
За даними організації, протягом останніх двох тижнів щонайменше п’ять редакцій і журналістів зіткнулися з фізичними нападами, онлайн-погрозами або кампаніями дискредитації через свою професійну діяльність.
У редакції зазначили, що сам факт судового позову для журналістів не став несподіванкою, однак їх здивували вимоги компанії.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Невідомий чоловік почав силоміць виштовхувати журналістку з приміщення, а коли оператор почав знімати інцидент — ударив по камері, через що вона впала на підлогу.
Атака почалася після виходу на YouTube-каналі Texty.org.ua відеодослідження про антимігрантські наративи в українському TikTok та можливі ознаки російської інформаційної кампанії.
У редакції припускають, що кампанія може бути пов’язана з нещодавнім розслідуванням про Богдана Марченка — пасинка підозрюваного у держзраді екснардепа Віктора Медведчука. У матеріалі журналісти заявляли, що після початку повномасштабної війни Марченко отримав російське громадянство та веде бізнес на окупованій частині Донеччини.
Комітет з питань свободи слова проголосував за передачу матеріалів справи до Комітету Верховної Ради з питань регламенту та депутатської етики для надання оцінки діям народного депутата.
В організації зазначають, що РФ застосовує псевдоправові інструменти не лише проти українських медійників, а й іноземних кореспондентів, які висвітлюють війну. Йдеться про політично вмотивоване переслідування, спрямоване на залякування журналістів, обмеження їхньої роботи та блокування поширення інформації про бойові дії і воєнні злочини Росії.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.