Дострокове “голосування”, обходи будинків і мобільні дільниці: як Росія проводить псевдовибори до Держдуми на окупованих територіях
З 18-го до 20 вересня 2026 року в Росії проходять вибори депутатів Державної думи дев’ятого скликання. Росія вперше включила до цього виборчого процесу жителів тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Російська влада також проводить “голосування” в окупованому Криму та Севастополі.
Україна не визнає ці “вибори” законними. Центральна виборча комісія України заявила, що організація Росією “голосування” на окупованих територіях є нелегітимною, а його результати, протоколи та видані за підсумками документи не матимуть юридичної сили.
Росія зі свого боку намагається представити залучення окупованих територій до виборчого процесу як їхню нібито політичну інтеграцію. Голова російської ЦВК Елла Памфілова назвала псевдовибори “історичними”, заявивши, що жителі окупованих Росією територій уперше братимуть участь у формуванні нижньої палати російського парламенту.
ZMINA проаналізувала інформаційний простір, щоб дізнатися, як саме відбуваються “вибори” до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях та що загрожує українцям, які братимуть в них участь.
Як Росія залучає жителів до виборчого процесу
Поширення матеріалів про псевдовибори розпочалося задовго до основних днів голосування.
У межах кампанії “ИнформУИК” представники “виборчих комісій” особисто відвідували домівки місцевих мешканців тимчасово окупованих територій з 20 серпня до 15 вересня, щоб поінформувати їх про майбутні псевдовибори.
Інформаційна кампанія про “вибори” на ТОТ Луганщини. Фото: окупаційна “виборча комісія”, 14 серпня 2026 року.Вони мали обходити домогосподарства, розповідати про дати та порядок псевдоголосування, місце розташування дільниць та інші організаційні питання. На окупованій Луганщині, за даними російської сторони, в межах “ИнформУИК” представники “виборчих комісій” відвідали понад 600 тисяч домогосподарств.
Росіяни інформували людей на ТОТ і про новий механізм – “мобильный избиратель”. Він дозволяє особі заздалегідь змінити дільницю, щоб “проголосувати” за місцем фактичного перебування. За даними окупаційної “виборчої комісії” Запорізької області, станом на 10 вересня цим механізмом скористалися понад 3 тисячі людей.
Також російська ЦВК запустила кампанію “Будь со страной”, орієнтовану на 18-річних виборців. Тим, хто голосує вперше, пропонують позначити себе на спеціальній онлайн-карті, отримати промокоди від партнерів та публікувати відповідні матеріали на онлайн-платформах.
Кампанія “Будь со страной” на ТОТ Донеччини. Джерело: скриншот з сюжету окупаційних ЗМІ, 15 вересня 2026 року.Центр протидії дезінформації вважає, що таким чином російська влада прагне створити видимість масової участі молоді у “виборах”.
Зацікавити молодь псевдовиборами на ТОТ намагаються і через лекції в навчальних закладах. Зокрема, 7 вересня активісти Центру виборчого права та процесу Донбаського державного університету юстиції провели для студентів другого курсу лекцію “Вибори-2026: твій голос – твоє майбутнє”.
Лекція про “вибори” на ТОТ Донеччини. Фото: окупаційна “виборча комісія”, 8 вересня 2026 року.На окупованих територіях Росія формує власну систему “громадського спостереження”. Наприклад, на Херсонщині ще 18 серпня окупаційна адміністрація повідомляла про підготовку 184 так званих громадських спостерігачів із різних муніципалітетів.
Водночас незалежного спостереження за псевдоголосуванням на окупованих територіях немає. За ним стежать представники створених Росією структур та політичних партій.
Ще одним показником масштабів організації псевдовиборів є кількість бюлетенів. Російська ЦВК замовила понад 7,2 мільйона бюлетенів для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Водночас, за даними російського провладного видання “Известия”, загальна кількість “виборців” на цих територіях становить 3,6 мільйона.
Правозахисники наголошують, що через відсутність незалежного контролю простежити використання цих бюлетенів на окупованих територіях неможливо.
Основні дні голосування в Росії – 18, 19 та 20 вересня. Однак на частині окупованих територій Росія запровадила дострокове псевдоголосування, пояснюючи це “віддаленістю регіонів та безпековою ситуацією”.
Особливістю цього процесу стало те, що “голосування” організовували не лише у виборчих приміщеннях. Російські окупаційні адміністрації використовували мобільні групи, обходи будинків, “голосування” на прибудинкових територіях та де доведеться.
Далі детальніше про “голосування” в кожному тимчасово окупованому регіоні.
Луганщина
На окупованій Луганщині дострокове псевдоголосування розпочалося 29 серпня і тривало до 15 вересня.
Його проводили, зокрема, для російських військових в зоні бойових дій та в окупованих Лисичанську, Рубіжному, Кремінній, Сватовому, Сіверськодонецьку, Троїцькому та Первомайську. Також “голосування” відбувалося на окремих “дільницях” у Новоайдарському та Старобільському районах.
Для жителів цих територій це означає, що у загальні дні псевдоголосування 18–20 вересня “дільниці” там уже не відкриватимуть.
Російські військові достроково голосують на ТОТ Луганщини. Джерело: скриншот з відео окупаційної “виборчої комісії”, 12 вересня 2026 року.Окупаційна “виборча комісія” заявляла, що перед виборами її представники обійшли майже 93% домоволодінь. Водночас повідомлення про масштабне інформування не завжди збігаються з досвідом самих жителів.
За даними “Реальної газети”, після завершення дострокового псевдоголосування на Луганщині мешканці Сіверськодонецька, Рубіжного та Сватового писали в місцевих чатах, що взагалі не знали про його проведення.
Загалом на окупованій Луганщині Росія заявляє про роботу 581 “виборчої дільниці”.
Окупаційна “виборча комісія” також поєднувала виборчий процес із військовою тематикою. Зокрема, 12 вересня вона звітувала про передачу російським військовослужбовцям детектора дронів та іншого спорядження. А 14 вересня в Луганську одній із виборчих дільниць присвоїли ім’я загиблого російського військовослужбовця, учасника так званої СВО.
Виборча “дільниця” №46 на ТОТ Луганщини, названа на честь військового, який загинув на “СВО” (війні РФ проти України). Фото: окупаційна “виборча комісія”, 14 вересня 2026 року.Висвітлення процесу також перебуває під контролем російських структур. За словами голови окупаційної “виборчої комісії” Луганщини Маріанни Сумської, для роботи на псевдовиборах акредитували 165 журналістів від 37 медіа.
Донеччина
На окупованій Донеччині дострокове “голосування” почалося 30 серпня для російських військовослужбовців. Для цивільних воно стартувало 8 вересня.
Російський військовий голосує на ТОТ Донеччини. Джерело: скриншот з відео Росгвардії, 13 вересня 2026 року.Для цього окупаційна влада використовує мобільні бригади. Станом на 11 вересня на маршрути, за даними окупаційної “виборчої комісії”, вийшли 699 бригад – загалом 1398 членів дільничних “виборчих комісій”. Вони виїжджали за визначеними маршрутами, щоб організовувати псевдоголосування жителів на місцях.
17 вересня окупаційна “виборча комісія” повідомила, що в “голосуванні” взяли участь понад 1 мільйон жителів Донеччини. За даними російських структур, це близько 75% від загальної кількості людей, яких Росія називає своїми виборцями на окупованій території області.
На виборчих “дільницях” окупаційна влада також організувала чергування співробітників правоохоронних органів та спостерігачів. 16 вересня повідомлялося, що 636 спостерігачів направила Громадська палата, 115 – політичні партії, 23 – кандидати.
До основних днів “голосування” окупаційна влада також планувала залучити близько 600 волонтерів, а призначений Росією очільник окупованої частини Донецької області Денис Пушилін назвав участь окупованої Донеччини у псевдовиборах до Держдуми “останнім політичним кроком” інтеграції регіону до Росії.
Запорізька область
На окупованій частині Запорізької області з 1-го до 10 вересня голосували військовослужбовці, а також мали “голосувати” жителі населених пунктів, які російська сторона називає “червоною зоною”. Серед них – Василівка, Кам’янка-Дніпровська, Енергодар, Дніпрорудне та Токмак.
З 10-го до 17 вересня проходив масштабніший етап “дострокового голосування” в інших населених пунктах.
Окупаційна влада заявила, що загалом з 1-го до 17 вересня там проголосували 52,47% “виборців” або понад 280 тисяч людей.
Водночас, за даними партизанського руху АТЕШ, на Запорізькому напрямку командування 291 мотострілецького полку нібито використовує дані загиблих військових для фальсифікації результатів псевдовиборів.
За даними руху, через значні втрати в полку не вистачає особового складу для виконання встановленої “норми” голосів за партію “Единая Россия”, тому штабні офіцери затримують оформлення документів про загибель або зникнення військових, а їхні імена можуть використовувати для заповнення бюлетенів.
В АТЕШ стверджують, що такі бюлетені передають до “виборчих дільниць” у Мелітополі, Бердянську та Токмаку, щоб збільшити явку та показники підтримки партії. У русі припускають, що подібну практику можуть застосовувати й в інших підрозділах російської армії.
Паралельно окупанти в Запорізькій області заявили про створення аналітичної системи “громадського спостереження”, яка має збирати інформацію про перебіг голосування, кількість людей, які вже проголосували, та можливі порушення. Російська сторона заявляла, що система використовуватиме елементи штучного інтелекту.
Окремо російська виборча комісія заявила про акредитацію 37 журналістів регіональних та федеральних медіа. Чи будуть на окупованій частині області працювати журналісти іноземних медіа – невідомо.
Херсонщина
На окупованому лівобережжі Херсонщини перший етап “голосування” тривав із 4-го до 8 вересня у Новокаховському міському, Голопристанському, Верхньорогачицькому, Горностаївському, Нижньосірогозькому, Генічеському та Чаплинському “округах”.
Другий етап тривав з 9-го до 14 вересня у Великолепетиському, Каланчацькому, Олешківському, Каховському, Скадовському, Іванівському та Новотроїцькому “округах”. Мешканцям пропонували опускати свої бюлетені в скриньки на “дільницях”, удома та на прибудинкових територіях.
Дострокове псевдоголосування на ТОТ Херсонщини. Джерело: окупаційний чиновник Володимир Сальдо, 8 вересня 2026 року.За даними окупаційної адміністрації, загалом на лівобережжі діяли 128 “дільниць” та декілька сотень мобільних груп (14 вересня призначений Росією окупаційний губернатор Херсонщини Володимир Сальдо повідомляв, що на “дострокових виборах” діяли 353 мобільні групи, проте 16 вересня писав вже про 731 мобільну групу).
Вони, за твердженням Володимира Сальдо, обійшли понад 80 тисяч домоволодінь. Безпеку псевдоголосування нібито забезпечували 1385 співробітників російської поліції та Росгвардії.
14 вересня окупаційна “виборча комісія” заявила про явку у 47,2% на “достроковому голосуванні”. Незалежно перевірити ці цифри неможливо.
Крим
За даними російського видання “Коммерсантъ”, Крим залишався єдиним окупованим Росією українським регіоном, щодо якого станом на 14 вересня не було оголошено про проведення “дострокового голосування”.
Проте Росія у Криму активно готується до проведення псевдовиборів у основні дні – з 18-го до 20 вересня. Для цього, за повідомленнями російської влади, підготували 1098 “виборчих дільниць”.
Як повідомляє видання “Крим.Реалії”, до виборчих списків у Криму внесли 1,46 мільйона людей, а в Севастополі – ще 343 тисячі. Для півострова Росія виготовила майже три мільйони бюлетенів.
Російська влада також заявляла про посилені заходи безпеки на “дільницях”. За повідомленнями кримського управління МВС РФ, їх мали охороняти не лише поліціянти, а й представники Росгвардії, ФСБ та МНС.
Окупаційна влада Криму також заявляла про приїзд міжнародних спостерігачів “із дружніх країн”. Водночас така присутність не може замінити незалежного міжнародного спостереження, оскільки Росія сама контролює умови доступу на окуповану територію.
Що це означає для жителів окупованих територій
Важливе питання – чи нестиме кримінальну відповідальність людина на ТОТ, яка просто прийшла проголосувати?
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова наголошує, що за можливості краще максимально уникати участі у псевдоголосуванні.
“Людина може прийти на так звану виборчу дільницю, де телеканал “Росія-24” зніматиме сюжет, і камера зафіксує, як вона кидає виборчий бюлетень. Таким чином, особу, навіть попри її волю, можуть використати з метою пропаганди цих “виборів” та збройної агресії. Тому, якщо є змога не з’являтися на виборчій “дільниці” й не відчиняти двері, якщо приходять збирати голоси додому, краще цього не робити”, – пояснює Луньова.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона ЛуньоваУкраїнське кримінальне законодавство не передбачає відповідальності саме за участь у незаконних виборах у формі голосування. Натомість кримінальна відповідальність передбачена за організацію та проведення незаконних виборів, зокрема участь у виборчих комісіях та іншу діяльність, пов’язану з організацією процесу (ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України).
8 вересня представники організацій Коаліції, що опікується захистом прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, закликали жителів тимчасово окупованих територій не долучатися до організації та проведення незаконних виборів до Державної думи Росії.
СБУ 14 вересня також закликала жителів окупованих територій не брати участі в незаконних виборах. У спецслужбі заявили, що Росія намагається використати інформацію про таке “голосування” для створення видимості підтримки російської влади та провладних політичних сил на захоплених територіях.
Правозахисниця Альона Луньова радить людям на ТОТ насамперед дбати про власну безпеку.
Якщо людина зазнає тиску для участі в організації псевдовиборів, важливо (дотримуючись заходів безпеки) зберігати докази такого тиску – зокрема листування, документи чи інші матеріали, які можуть підтвердити примус.
Адже, за словами Луньової, сам факт окупації автоматично не означає для українського кримінального законодавства наявності юридично встановленого примусу.
“Дуже складно доводити в кримінальному процесі, що відбувся тиск. Люди обмежені в таких доказах – вони можуть відчувати тиск і боятися, що понесуть фізичне покарання, наприклад. Але цей тиск не буде явним, його не буде прописано на папері. Через те що окупант створює атмосферу страху на ТОТ, люди можуть відчувати цей примус, навіть якщо їм ніхто фізично не погрожує” – говорить Луньова.
Окремий ризик – збір персональних даних. Поквартирні та подомові обходи можуть використовуватися для виявлення людей, які не отримали російських документів.
“Якщо людина не з’являється на “голосуванні”, не відчиняє двері й не комунікує з представниками виборчих “дільниць”, теоретично вона може перебувати на ТОТ без російських документів. Але перебування на окупованій території з українським паспортом, без посвідки на проживання чи документа російського зразка, може тягнути за собою адміністративну відповідальність і видворення”, – застерігає Альона Луньова.
Читайте також: Чому українці в окупації беруть російські паспорти?
За її словами, видворення передбачає, що людину можуть на певний час позбавити волі та помістити до міграційної тюрми. Тому тим, хто не має російських документів, краще не комунікувати з представниками окупаційних органів влади взагалі.
