Окрім наслідків російської агресії, ІМІ задокументував ще 13 випадків порушень свободи слова всередині країни. Йдеться про погрози журналістам, перешкоджання професійній діяльності, кібератаки, обмеження доступу до інформації, пошкодження майна, юридичний та непрямий тиск.
Перевірка 20 найпопулярніших українських телеграм-каналів із мільйонною аудиторією (зокрема "Труха Україна", "Лачен пише", "Реальна Війна" та інші) свідчить, що пабліки практично не говорять про правовий захист, натомість фокусуються на вірусному та конфліктному контенті.
Серед нихї — медіаекспертка ІМІ Ірина Земляна, позаштатний кореспондент "Радіо Свобода", ексбранець Кремля Владислав Єсипенко, художник Микита Тітов та журналістка, членкиня Громадської організації "Жінки в медіа" Олександра Горчинська
Лише за останній місяць — з 24 травня до 24 червня 2026 року — ІМІ зафіксував вісім нових інцидентів: замах на вбивство та пошкодження редакцій у Києві, Чернігівській і Запорізькій областях.
До санкційного переліку внесли російського суддю Віталія Бєліцкого. Саме він у березні 2026 року заочно засудив медіаекспертку Інституту масової інформації Ірину Земляну до 13 років позбавлення волі в колонії загального режиму.
Серед зафіксованих порушень, пов’язаних із російською агресією, – руйнування та пошкодження медіаінфраструктури, а також кіберінциденти.
В організації зазначають, що РФ застосовує псевдоправові інструменти не лише проти українських медійників, а й іноземних кореспондентів, які висвітлюють війну. Йдеться про політично вмотивоване переслідування, спрямоване на залякування журналістів, обмеження їхньої роботи та блокування поширення інформації про бойові дії і воєнні злочини Росії.
Організатори зазначають, що виставка має на меті привернути увагу до злочинів проти журналістів, підкреслити значення незалежних медіа під час війни та наголосити на важливості міжнародної підтримки України.
Упродовж періоду з 24 березня по 24 квітня Інститут масової інформації зафіксував дев’ять нових інцидентів. Серед них — обстріли журналістів, пошкодження та руйнування редакційних приміщень, кіберзлочини і випадки правового тиску.
Минулого місяця стало відомо про загибель трьох медійників на війні.
Масштабне обмеження доступу до публічної інформації може суперечити курсу України на прозорість і європейську інтеграцію.
Журналісти скаржилися на те, що органи влади не відповідають на їхні запити та не надають інформацію, яка становить суспільний інтерес і має ознаки публічної.
З 24 лютого по 24 березня 2026 року ІМІ зафіксував п’ять російських злочинів проти медіа та журналістів. Це замахи на вбивство, обстріли телевеж та кіберзлочини.
В ІМІ зазначили, що суддя спеціалізується на справах, які правозахисники та міжнародні організації вважають політичними переслідуваннями.
За даними моніторингу, повномасштабна війна продовжує залишатися головним викликом для існування українських медіа та безпеки журналістів із 2022 року.
Російські злочини проти медіа та журналістів: погрози й залякування журналістів, постраждалі офіси медіа, закриття медіа та юридичний тиск.
Попри адаптоване навчання люди на колісних кріслах не могли скласти теоретичний іспит у Миколаєві та змушені були їхати до Нового Буга або Вознесенська, що за сто кілометрів від обласного центру.
Найімовірніше, найближчим часом громадська медійна організація шукатиме новий офіс, а поки закликає всіх, хто має змогу — підтримати їх донатом за посиланням.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.