За вісім місяців 2026 року ІМІ зафіксував більше порушень свободи слова, ніж за весь минулий рік
В Україні від початку січня до кінця серпня 2026 року зафіксували 136 випадків порушення свободи слова. Це вже більше, ніж за весь 2025 рік — тоді Інститут масової інформації (ІМІ) задокументував 130 таких випадків.
Про це свідчать результати моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Колаж: ІМІЗа даними ІМІ, негативна динаміка має два основні виміри. З одного боку, Росія посилює атаки на журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. З іншого — в Україні побільшало випадків тиску на медіа та журналістів, за які відповідальність несуть українські посадовці, силовики, суди чи інші представники української сторони.
Російські атаки на медіа
За вісім місяців цього року ІМІ задокументував 67 злочинів Росії проти журналістів і медіа. Така сама кількість була зафіксована за весь 2025 рік.
Торік зі 130 загальних випадків порушення свободи слова 67 були пов’язані саме з російською агресією.
Однією з головних тенденцій 2026 року стало збільшення кількості редакцій, які постраждали внаслідок російських обстрілів. За січень — серпень ІМІ зафіксував 33 випадки пошкодження або руйнування редакцій та об’єктів медійної інфраструктури.
Зокрема, у серпні російські атаки пошкодили п’ять медійних об’єктів: редакцію “Вісті Барвінківщини” на Харківщині, студію “Радіо на дотик” у Запоріжжі, редакцію “Вісті Нововоронцовщини” на Херсонщині, офіс телеканалу “Ми – Україна” в Києві та будівлю газети “Вісті” у Слов’янську.
Ще одне медіа — “Кременчуцька газета” — через наслідки війни було змушене тимчасово зупинити випуск друкованої версії.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення ІМІ задокументував 971 злочин Росії проти журналістів і медіа. Станом на 24 серпня 2026 року експерти інституту нарахували 105 випадків пошкодження або повного знищення редакційних приміщень. Ще 338 медіа припинили роботу через війну.
Окремою проблемою залишаються атаки російських військових на журналістів за допомогою дронів. ІМІ звертав увагу на цю тенденцію ще торік. У 2025 році троє медійників загинули внаслідок ударів російських безпілотників під час виконання професійних обов’язків.
В Україні також зростає тиск на журналістів
Кількість порушень свободи слова з боку української сторони за вісім місяців 2026 року сягнула 69. Для порівняння, за весь 2025 рік ІМІ зафіксував 63 такі випадки.
Найбільше зросла кількість кількох типів порушень:
- перешкоджання роботі журналістів — 14 випадків проти 13 за весь 2025 рік;
- обмеження доступу до інформації — 14 проти 11;
- погрози представникам медіа — дев’ять проти п’яти;
- юридичний тиск — дев’ять проти п’яти.
В ІМІ окремо звертають увагу на посилення судового тиску на медіа. Зокрема, йдеться про випадки, коли судові механізми намагаються використати для блокування журналістських розслідувань.
Так, у липні Печерський районний суд Києва заборонив “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати ще не опубліковане розслідування щодо нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук назвав цей випадок небезпечним прецедентом, оскільки судова заборона потенційно може стати способом попередньої цензури.
Ще один випадок стався у серпні. Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих звернувся до суду з позовом проти ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової через матеріал про так звану групу адвокатів-хакерів.
Позивач вимагає спростувати оприлюднену інформацію та компенсувати майже 500 тисяч гривень судових витрат. У ZN.UA заявили, що позов може мати ознаки SLAPP — стратегічного судового позову, спрямованого проти участі громадськості.
ІМІ: ситуація погіршується одночасно з двох боків
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк говорить, що нинішню ситуацію не можна пояснювати лише збільшенням кількості окремих конфліктів між журналістами та іншими сторонами.
За її словами, російські атаки дедалі сильніше впливають на фізичну спроможність українських медіа працювати, тоді як усередині країни посилюються інші форми тиску — від погроз і перешкоджання роботі до обмеження доступу до інформації та судових позовів.
Романюк також наголосила на необхідності протидіяти поширенню практики SLAPP в Україні.
Вона зазначила, що саме звернення до суду не можна автоматично вважати порушенням свободи слова, адже право на судовий захист має кожен. Водночас проблемою стає ситуація, коли судові процеси використовують для фінансового виснаження редакцій або припинення суспільно важливих розслідувань.
На думку директорки ІМІ, Україні необхідні дієві анти-SLAPP механізми, які не дозволятимуть перетворювати судовий процес на спосіб тиску на журналістів і редакції.
Нагадаємо, у липні ІМІ зафіксував 11 випадків порушення свободи слова в Україні.
