Зокрема, у матеріалі йдеться про заборони на знімання та публікацію чутливої інформації, правила роботи біля військових і критичної інфраструктури, комендантську годину та необхідність враховувати додаткові обмеження, які можуть запроваджувати місцеві органи влади.
На двох поверхах по всьому периметру було вибито або пошкоджено загалом 48 вікон. Також постраждали двері в робочих кабінетах, частково обвалилася підвісна стеля, деформувалися її конструкції та були пошкоджені меблі.
Росія атакувала приміщення телеканалів "Ми – Україна" та "Ми – Україна+" вдень 8 вересня. У момент влучання російського ударного дрона журналісти перебували на робочих місцях, а телеканал "Ми – Україна" працював у прямому ефірі національного телемарафону "Єдині новини".
У своєму звіті GREVIO позитивно оцінила кроки, які Україна вже зробила для захисту жінок від насильства. Експерти, зокрема, відзначили наявність політичної волі, зміни в законодавстві, роботу мобільних бригад допомоги, підготовку фахівців та співпрацю державних установ із жіночими правозахисними організаціями.
За даними ІМІ, негативна динаміка має два основні виміри. З одного боку, Росія посилює атаки на журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. З іншого — в Україні побільшало випадків тиску на медіа та журналістів, за які відповідальність несуть українські посадовці, силовики, суди чи інші представники української сторони.
Журналістка розповіла, що намагалася сховати мікрофон із логотипом СТБ, побоюючись, що присутність медійників може привернути додаткову увагу російських операторів дронів. Водночас оператор продовжував фіксувати події на камеру.
Відкриття провадження може стати важливим сигналом для журналістської спільноти, адже свідчить про готовність судів розглядати справи, пов'язані з анонімними кампаніями з дискредитації.
Національна поліція відмовилася надавати запитувану інформацію через вимоги Закону України "Про захист персональних даних", який обмежує поширення інформації про фізичних осіб без їхньої згоди, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Резолюція звертає увагу на системний характер переслідування журналістів, злочини проти медіа, масштаби завданих збитків та необхідність підтримки незалежної журналістики як під час війни, так і в період повоєнного відновлення України.
Окрім наслідків російської агресії, ІМІ задокументував ще 13 випадків порушень свободи слова всередині країни. Йдеться про погрози журналістам, перешкоджання професійній діяльності, кібератаки, обмеження доступу до інформації, пошкодження майна, юридичний та непрямий тиск.
Лише за останній місяць — з 24 травня до 24 червня 2026 року — ІМІ зафіксував вісім нових інцидентів: замах на вбивство та пошкодження редакцій у Києві, Чернігівській і Запорізькій областях.
На відміну від попередніх років, коли тиск також походив від опозиції, за останні пів року атаки здійснювала виключно правляча коаліція.
Серед зафіксованих порушень, пов’язаних із російською агресією, – руйнування та пошкодження медіаінфраструктури, а також кіберінциденти.
Під час повітряної атаки перебувала в укритті, а після відбою повернулася додому. Найбільше постраждали вікна квартири — вибуховою хвилею їх пошкодило настільки, що зараз вони не зачиняються.
У приміщенні вибило вікна, частина штукатурки обвалилася, були пошкоджені меблі й техніка.
Ударні хвилі значно пошкодили вікна і стелі в офісах.
За словами Гриня, це вже п’яте пошкодження квартири й третє з початку 2026 року. Журналіст каже, що вже збився з рахунку.
За словами медійника, він разом з родиною повертався з укриття після дронової атаки, коли почався ракетний обстріл. Вони вирішили перечекати обстріл у під’їзді сусіднього будинку, і в цей момент стався вибух неподалік.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.