“Репортери без кордонів” створили посібник для іноземних журналістів, які висвітлюють війну в Україні

Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) опублікувала англомовний практичний посібник для іноземних журналістів, які приїжджають висвітлювати російську війну проти України. У ньому зібрали правила роботи під час воєнного стану, рекомендації щодо безпеки на фронті та поблизу нього, інформацію про акредитацію й доступ до різних зон, а також принципи роботи з людьми, які пережили травматичні події.

Про це повідомили на сайті RSF.

Фото: Carlos Barria / Reuters

Автори пояснюють іноземним медійникам, як працювати в Україні в умовах воєнного стану та яких обмежень вони мають дотримуватися. Зокрема, йдеться про заборони на знімання та публікацію чутливої інформації, правила роботи біля військових і критичної інфраструктури, комендантську годину та необхідність враховувати додаткові обмеження, які можуть запроваджувати місцеві органи влади.

Окремий розділ присвятили роботі в різних за рівнем небезпеки районах. У посібнику пояснюють різницю між тиловими та прифронтовими територіями і зоною бойових дій, а також між “зеленою”, “жовтою” і “червоною” зонами, якими військові визначають умови доступу медійників. Для роботи з військовими та в районах бойових дій журналістам необхідна акредитація Збройних сил України, а в окремих випадках – додаткове погодження з відповідними військовими підрозділами.

RSF радить іноземним журналістам у прифронтових районах працювати з досвідченими українськими фіксерами, заздалегідь узгоджувати ролі всередині команди та складати план евакуації. Перед виїздом команда має знати, де розташоване найближче укриття, якими будуть основний та запасний маршрути, хто ухвалюватиме рішення в разі небезпеки та як підтримувати зв’язок з редакцією.

Автори також рекомендують не покладатися лише на навігаційні сервіси поблизу фронту, мати кілька способів зв’язку та заздалегідь перевіряти маршрути. У прифронтових містах журналістам радять обережно обирати житло й за можливості уникати готелів, оскільки російські війська неодноразово завдавали по них ударів.

Значну увагу в посібнику приділили загрозі російських безпілотників. Журналістам радять не носити камуфляж, оскільки оператор дрона може сприйняти людину в такому одязі за військового. Для пересування рекомендують використовувати непримітні цивільні автомобілі, мати захисне спорядження та пройти навчання з першої допомоги.

Детектори дронів можуть допомогти в роботі, однак автори наголошують, що вони не гарантують повного захисту, зокрема від безпілотників на оптоволокні. У березні 2026 року RSF разом з українським фондом Union уже випускала окремий посібник про захист журналістів від російських дронів. За даними організації, у 2025 році внаслідок атак безпілотників загинули французький фотожурналіст та двоє українських журналістів.

RSF також звертає увагу на небезпеку повторних російських ударів по одному й тому самому місцю. Після обстрілу журналістам радять не поспішати на місце влучання, виконувати вказівки служб та не починати знімання, доки територію не перевірять. Крім того, медійникам рекомендують не публікувати матеріали з місця атаки в режимі реального часу та вимикати геолокацію на пристроях.

Перед публікацією фото та відео журналістам радять перевіряти, чи не дозволяють вони встановити точне місце знімання. Зокрема, не варто показувати військові позиції й техніку, блокпости, номери будинків, назви вулиць, упізнавані орієнтири та роботу ремонтних служб, якщо така інформація може створити безпекові ризики або допомогти російським військам під час наступних атак.

Окремий блок стосується мінної небезпеки. У разі виявлення підозрілого предмета журналістам радять не торкатися його, відійти тим самим шляхом на безпечну відстань і повідомити поліцію або рятувальників.

Ще один великий розділ RSF присвятила травма-інформованій журналістиці. Автори пояснюють, що пережита травма може впливати на пам’ять, емоції, поведінку людини та послідовність її розповіді. Тому журналістам радять дотримуватися принципу “не нашкодь” і залишати за героєм матеріалу контроль над розмовою.

Перед інтерв’ю журналіст має пояснити людині, навіщо збирає інформацію, як використає матеріал і що співрозмовник може будь-якої миті припинити розмову або не відповідати на окремі запитання. Автори рекомендують не змушувати людей багаторазово докладно відтворювати травматичні події або спеціально повторювати перед камерою свої дії та емоції.

Окремі рекомендації стосуються дітей, родичів загиблих та людей, які дістали поранення внаслідок атак. Під час роботи з дітьми журналістам радять отримувати згоду батьків або опікунів і не розкривати інформацію, яка дозволить ідентифікувати дитину, якщо це може їй зашкодити. У розмовах з родичами загиблих журналіст спершу має переконатися, що людина вже знає про смерть близького і не дізнається про неї від медійника.

Автори також радять оцінювати, чи виправдовує суспільна цінність матеріалу потенційну шкоду для його героїв. Зокрема, вони застерігають від публікації персональних документів, зображень тіл та людей без їхньої згоди, а також інформації, яка може наразити на небезпеку самих героїв або їхніх родичів на окупованих територіях.

RSF наголошує і на психологічному стані самих журналістів. Організація радить звертати увагу на ознаки професійного вигорання та вторинної травматизації й звертатися по допомогу, не чекаючи погіршення стану.

Ознайомитися з виданням англійською мовою можна тут. 

Нагадаємо, що у березні 2026 року “Репортери без кордонів” разом з українським фондом “Обʼєднання” вже випускали окремий посібник для журналістів щодо захисту від російських дронів-камікадзе. У ньому зібрали рекомендації для медійників, які працюють поблизу лінії фронту. В RSF зазначали, що невеликі безпілотники, якими оператори керують у режимі реального часу, значно ускладнили роботу журналістів і зробили окремі ділянки фронту майже недоступними для висвітлення.

Зокрема, 3 жовтня 2025 року російський дрон убив французького фотожурналіста Антоні Лаллікана поблизу Комишувахи на Донеччині. Його український колега Георгій Іванченко дістав поранення. RSF після вивчення обставин назвали атаку цілеспрямованою. 23 жовтня в Краматорську російський безпілотник також убив журналістку Альону Грамову та оператора Євгена Кармазіна з телеканалу FREEДОМ. Їхній колега Олександр Количев дістав тяжкі поранення.

За даними RSF, від початку повномасштабного російського вторгнення організація задокументувала понад 175 атак на журналістів в Україні. Йдеться про атаки дронів, артилерійські обстріли, викрадення та інші злочини. Станом на лютий 2026 року під час виконання професійної роботи загинули 16 медійників, зокрема троє – внаслідок російських дронових атак у 2025 році.