Після етапування з Таганрога росіяни поголили її налисо.
ТСК фіксує системний характер переслідувань: РФ застосовує незаконні затримання, викрадення, насильницькі зникнення, катування, ізоляцію та псевдосудові процеси проти працівників медіа.
Дев’яте засідання ТСК щодо справи Вікторії Рощиної допомогло вперше відтворити найповнішу картину подій — від її зникнення у 2023 році до загибелі у 2024-му.
Правозахисники звернули увагу на посилення російського законодавства, яке використовується для придушення свободи слова в окупації.
Слідчі заявили, що Рощину карали за відмову співпрацювати з адміністрацією, виконувати вимоги окупантів і навіть вчити російський гімн. Також у неї зафіксували різані рани кінцівок та перелом потиличної кістки.
Після завершення одного терміну проти Штиблікова відкрили нову справу за звинуваченням у "державній зраді".
Лише за період із 24 квітня до 24 травня 2026 року ІМІ зафіксував 13 нових випадків. Серед них – руйнування і пошкодження майна редакцій, кіберзлочини та юридичний тиск.
Після утримання в Донецьку Ірину Левченко етапували до Маріуполя, потім знову до Мелітополя, а нині вона перебуває у Сімферопольському СІЗО №1.
ЄСПЛ запропонував уряду РФ надати пояснення щодо обставин обох справ, а також запросив уряд України долучитися до процесу.
У своєму дописі Анна Фотига вона побажала Серверу Мустафаєву здоров’я, сил і стійкості у боротьбі за справедливість та гідність.
Зв’язку з ним немає понад два тижні
У січні 2026 року Левченко висунули обвинувачення у "шпигунстві" – статті, яку російська влада часто застосовує проти українських журналістів на окупованих територіях.
Знищення свободи слова в російській окупації в Україні має ознаки системної політики, яка супроводжується цензурою, переслідуванням журналістів та інформаційною ізоляцією людей. Про це розповіла менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко, повний текст заяви опубліковано на сайті ZMINA. За її словами, з часу окупації Криму у 2014 році Росія витіснила незалежні медіа, заблокувала українське […]
Україна також повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 147 журналістів.
Це один із найсуворіших вироків у "справі".
Серед ключових питань порядку денного — заочні вироки українським журналістам та системний тиск через міжнародні механізми.
Організатори зазначають, що виставка має на меті привернути увагу до злочинів проти журналістів, підкреслити значення незалежних медіа під час війни та наголосити на важливості міжнародної підтримки України.
Упродовж періоду з 24 березня по 24 квітня Інститут масової інформації зафіксував дев’ять нових інцидентів. Серед них — обстріли журналістів, пошкодження та руйнування редакційних приміщень, кіберзлочини і випадки правового тиску.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.