У Музеї кримського спротиву зібрали історії кримських бранців Кремля

В Україні презентували “Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву” – платформу, що розповідає історії людей, які з 2014 року чинять спротив російській окупації Криму, стають жертвами політичних переслідувань та незаконних ув’язнень.

Переглянути сайт можна за посиланням.

Знімок екрана: “Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву”

Серед віртуальних експонатів музею є предмети, пов’язані з кримськими журналістами та громадянськими журналістами, яких Росія переслідує за їхню роботу.

“У цих історіях свободу в людини забирають не за злочин, а за її незгоду прийняти окупацію та нав’язані нею правила”, – йдеться в описі музею.

Проєкт розповідає про людей, яких російська репресивна система намагається перетворити на номери кримінальних справ, вироки та статистику. Водночас у центрі музею залишається конкретна людина – її родина, професія, мрії та щоденне життя.

Серед цифрових експонатів музею – чотки з хліба, які громадянський журналіст Сервер Мустафаєв зробив для свого сина під час перебування у російській неволі. Оригінальний предмет зберігається у берлінському Mauermuseum – Museum Haus am Checkpoint Charlie, а в музеї кримського спротиву його можна побачити як цифровий об’єкт та дізнатися історію створення чоток. Ще один експонат – лист кримської журналістки Ірини Данилович, яку російська окупаційна влада незаконно переслідувала та ув’язнила. Також музей представляє футболки, у яких кримські активісти Асан та Азіз Ахтемови були на судовому засіданні під час оголошення їм вироку.

Серед експонатів є і тюремна бірка вже звільненого кримського політв’язня Нарімана Джеляла. В переліку експонатів – віртуальний примірник книжки Османа Аріфмеметова “Моя депортація”. Предмети пов’язують історії людей із конкретними моментами їхнього переслідування та ув’язнення і допомагають зберігати пам’ять про них поза межами судових справ.

Знімок екрана: примірник книги Аріфмеметова в віртуальному музеї

Окреме місце в роботі музею займають історії кримських політв’язнів, які досі перебувають у російській неволі, та тих, хто вже повернувся. Звільнені політв’язні розповідають про людей, із якими перебували за ґратами, умови утримання, хвороби, психологічний тиск та взаємопідтримку. Їхні свідчення доповнюють судові документи та допомагають відтворити людський вимір російських репресій. До створення та наповнення музею залучені родичі політв’язнів, звільнені кримські політв’язні, громадські та правозахисні організації. Родини тих, хто досі перебуває в російському ув’язненні, розповідають про своїх близьких і допомагають зберігати їхні історії.

Проєкт також співпрацює з Mauermuseum у Берліні. Куратори музею взаємодіють із ним ще з 2014 року, а цифрові експонати дають змогу поєднувати матеріальні свідчення, які фізично зберігаються в різних країнах, в одну історію кримського спротиву.

Раніше ZMINA писала, що в Осло показали документальний фільм Національної спілки журналістів України “Free The Voices” про українських журналістів, які пережили російську неволю або досі незаконно утримуються Росією.

За даними ZMINA, станом на жовтень 2025 року щонайменше 26 журналістів з окупованих територій України перебували за ґратами, з них 17 – кримські журналісти. Росія застосовує на окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя ті самі репресивні методи проти медійників, що й у Криму.

Нагадаємо, що наслідки війни в Україні активно музеєфікують за допомогою сучасних технологій. До прикладу, усі охочі можуть відвідати Музей викраденого росіянами мистецтва або віртуальний музей пам’яті війни на Київщині. Деякі експозиції показують, між іншим, за кордоном, але серед іноземців також популярні тури місцями воєнних злочинів росіян. 

Для збереження пам’яті про загиблих кілька років тому запустили спеціальну платформу. Війну Росії проти України правоохоронці загалом називали найбільш задокументованою в історії.