Кореспондентка Ксенія Клещенко разом із колегами готувала матеріал про те, як відбувається евакуація цивільних — від виїзду команди до вивезення людей. Під час поїздки дрон атакував автомобіль.
Після поранення їй встановили металеву пластину та провели п’ять блокад стегнового нерва. Під час повторного обстеження лікарі виявили розрив нерва. Через це Коломиченко не може розігнути ногу. Їй необхідні повторне хірургічне втручання та лікування в стаціонарі.
Зокрема, у матеріалі йдеться про заборони на знімання та публікацію чутливої інформації, правила роботи біля військових і критичної інфраструктури, комендантську годину та необхідність враховувати додаткові обмеження, які можуть запроваджувати місцеві органи влади.
Під час атаки журналістки в Одесі не було. Вона перебувала в Миколаєві, де готувала репортаж для "МикВістей". У квартирі на момент удару також нікого не було.
Вибухова хвиля деформувала кілька віконних рам у квартирі та пошкодила конструкцію між його балконом і лоджією сусіднього помешкання.
За словами ветерана, поранення він отримав, коли перебував на фронті та знімав матеріал. Російський FPV-дрон вибухнув приблизно за шість метрів від нього.
Журналістка надала чоловікові домедичну допомогу, зокрема, наклала турнікет та підтримувала його у свідомості. Після цього разом із військовими пораненого доправили до стабілізаційного пункту та передали медикам.
Експозиція розповідає про шлях Гузенка від цивільного фотографа до військовослужбовця морської піхоти.
Разом із Михайлом Ткачем лавреатами Free Media Awards 2026 стали грузинське розслідувальне медіа iFact, вірменське онлайн-медіа Factor TV, російське медіа у вигнанні "Верстка", а також білоруський журналіст Андрій Александров, який перебуває за ґратами.
Поруч із будинком впала російська авіабомба ФАБ-500. У сусідній багатоповерхівці внаслідок вибуху зруйновано частину під’їзду. У будинку Браславського вибухова хвиля вибила всі вікна та балконні двері.
Журналісти не мають можливості поставити ці запитання під час відкритої пресконференції президента, оскільки Зеленський близько півтора року не проводить таких заходів.
Окремо Платформа Ради Європи зафіксувала ще три випадки пошкодження редакцій у липні, на які станом на 25 серпня відповіді не було.
В організації закликали українську поліцію належно розслідувати кампанію проти журналістки та забезпечити їй захист від кіберпереслідувань.
Унаслідок атаки в будівлі вибило вікна, а найбільших пошкоджень зазнав ньюзрум. Також вибухова хвиля частково зруйнувала стелю в коридорах офісу.
Після атаки у журналіста з’явилися симптоми, які можуть свідчити про контузію. Зокрема, у перший день він скаржився на сильний головний біль і закладеність вух. Наступного дня біль не минув, а також з’явилася нудота.
Під час атаки Єсипенко перебував у квартирі разом із другом. Вони не постраждали, оскільки помешкання було розташоване з протилежного від місця влучання боку будинку.
Вибуховою хвилею у приміщенні вибило вікна та двері, а кімнати засипало уламками скла. Після атаки працівники редакції почали вивозити з пошкодженої будівлі техніку, документи та інше майно, яке вдалося врятувати.
Спочатку Гнітецька припускала, що погіршення її стану пов’язане саме з димом. Однак згодом у неї з’явилися сильне запаморочення та дезорієнтація, а зір почав розпливатися.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.