Разом із Михайлом Ткачем лавреатами Free Media Awards 2026 стали грузинське розслідувальне медіа iFact, вірменське онлайн-медіа Factor TV, російське медіа у вигнанні "Верстка", а також білоруський журналіст Андрій Александров, який перебуває за ґратами.
Поруч із будинком впала російська авіабомба ФАБ-500. У сусідній багатоповерхівці внаслідок вибуху зруйновано частину під’їзду. У будинку Браславського вибухова хвиля вибила всі вікна та балконні двері.
Журналісти не мають можливості поставити ці запитання під час відкритої пресконференції президента, оскільки Зеленський близько півтора року не проводить таких заходів.
Окремо Платформа Ради Європи зафіксувала ще три випадки пошкодження редакцій у липні, на які станом на 25 серпня відповіді не було.
В організації закликали українську поліцію належно розслідувати кампанію проти журналістки та забезпечити їй захист від кіберпереслідувань.
Унаслідок атаки в будівлі вибило вікна, а найбільших пошкоджень зазнав ньюзрум. Також вибухова хвиля частково зруйнувала стелю в коридорах офісу.
Після атаки у журналіста з’явилися симптоми, які можуть свідчити про контузію. Зокрема, у перший день він скаржився на сильний головний біль і закладеність вух. Наступного дня біль не минув, а також з’явилася нудота.
Під час атаки Єсипенко перебував у квартирі разом із другом. Вони не постраждали, оскільки помешкання було розташоване з протилежного від місця влучання боку будинку.
Вибуховою хвилею у приміщенні вибило вікна та двері, а кімнати засипало уламками скла. Після атаки працівники редакції почали вивозити з пошкодженої будівлі техніку, документи та інше майно, яке вдалося врятувати.
Спочатку Гнітецька припускала, що погіршення її стану пов’язане саме з димом. Однак згодом у неї з’явилися сильне запаморочення та дезорієнтація, а зір почав розпливатися.
Журналістка розповіла, що намагалася сховати мікрофон із логотипом СТБ, побоюючись, що присутність медійників може привернути додаткову увагу російських операторів дронів. Водночас оператор продовжував фіксувати події на камеру.
Найбільших пошкоджень зазнали панорамні вікна студії — скло повністю вибило. Частину уламків змогли втримати звукоізоляційні штори, однак скло все одно розлетілося по приміщенню.
Антоні Лаллікан загинув 3 жовтня 2025 року поблизу Дружківки на Донеччині. Автомобіль, у якому перебували журналісти, атакував російський FPV-дрон. Унаслідок удару фотокореспондент загинув, а український журналіст Георгій Іванченко зазнав поранень.
Попри втрату власних домівок, нестачу ресурсів на новому місці та мобілізацію фахівців до лав ЗСУ, команда "Новин Донбасу" продовжувала висвітлювати події в окупованих регіонах та активно боротися з ворожою пропагандою. Вочевидь, ця робота була настільки ефективною та відчутною, що навесні цього року масштабна кібератака російських хакерів повністю паралізувала роботу сайту видання та знищила весь архів.
Першу допомогу журналістці надав ветеран із позивним "Дельфін". Він наклав турнікет, зупинив кровотечу та допоміг евакуювати її до найближчої лікарні. За словами Коломиченко, на місці події не чергували бригади швидкої допомоги, тому поранених рятували військові та ветерани, які перебували на заході.
Російська армія атакувала місто трьома КАБами. Один із боєприпасів розірвався неподалік будівлі редакції, ще два влучили по складських приміщеннях приблизно за 300 метрів від офісу.
Російський дрон атакував автомобіль, який їхав попереду. Водій знімальної групи вчасно зупинив транспортний засіб після сигналу детектора безпілотників, завдяки чому працівники встигли евакуюватися.
За словами народного депутата, інформацію про це він отримав у відповіді КМДА на своє депутатське звернення, в якому просив ініціювати нагородження журналістки найвищою державною відзнакою.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.