До Гаазької декларації ПА ОБСЄ включили резолюцію про злочини Росії проти журналістів

Парламентська асамблея ОБСЄ включила до Гаазької декларації резолюцію, присвячену воєнним злочинам Росії проти журналістів і порушенням прав медійників під час повномасштабної війни проти України. Документ ухвалили 8 липня за підсумками 33-ї щорічної сесії асамблеї.

Під час підготовки резолюції автори використали дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів і медіа, який веде Інститут масової інформації.

Фото з мережі

Як повідомила ІМІ голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування злочинів РФ проти журналістів та працівників медіа, членкиня української делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук, документ ґрунтується на напрацюваннях парламентської комісії.

Ініціаторами резолюції виступили делегації України та Франції. Першим її підписав керівник французької делегації Паскаль Алізар.

За словами Кравчук, ухвалення документа має міжнародне значення, адже російська агресія вже забрала життя не лише українських, а й іноземних журналістів. Вона нагадала, що від дій російських військових загинули четверо французьких медійників.

Депутатка зазначила, що резолюція звертає увагу на системний характер переслідування журналістів, злочини проти медіа, масштаби завданих збитків та необхідність підтримки незалежної журналістики як під час війни, так і в період повоєнного відновлення України.

Окремою новелою документа, за словами Кравчук, став заклик до створення спеціального санкційного переліку осіб, причетних до злочинів проти журналістів. Йдеться про так званий список Рощиної, який передбачає персональні санкції щодо винних у переслідуванні українських медійників.

Кравчук наголосила, що, хоча резолюція не має сили судового рішення, її ухвалення є вагомим політичним сигналом міжнародної спільноти. Вона підкреслила, що ОБСЄ об’єднує ще ширше коло держав, ніж Рада Європи, тому винесення питання злочинів проти журналістів на рівень цієї організації має особливе значення.

В Інституті масової інформації також звернули увагу на цілеспрямоване знищення Росією української медіаінфраструктури. За даними організації, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано щонайменше 85 навмисних атак на редакції та офіси медіа, а не менш як 337 українських медіа припинили свою діяльність через наслідки війни.

Під час заходу “Розслідування злочинів Росії проти медіа в Україні: заклик до справедливості”, що відбувся 6 липня в межах сесії ПА ОБСЄ, директорка ІМІ Оксана Романюк заявила, що Росія цілеспрямовано намагається знищити незалежний інформаційний простір України, створюючи “інформаційну темряву” та витісняючи правду пропагандою.

Вона також звернула увагу, що міжнародні механізми притягнення до відповідальності сьогодні переважно зосереджені на злочинах проти людей, тоді як руйнування медіаінфраструктури фактично не має окремого міжнародно-правового статусу та механізму відшкодування збитків.

На думку Романюк, медіаінфраструктура потребує такого самого спеціального захисту, як культурні пам’ятки чи медичні заклади, адже забезпечує суспільству доступ до достовірної інформації. Вона припустила, що надання такого статусу може стати предметом наступних міжнародних рішень.

Нагадаємо, згідно з даними Інституту масової інформації, які використано в резолюції, від початку повномасштабної війни Росія скоїла 937 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. Внаслідок цих злочинів загинув 131 медійник, з них 15 – під час виконання професійних обов’язків. Крім того, щонайменше 26 українських журналістів досі перебувають у російському полоні.