Сейм Латвії обмежив створення контенту російською мовою для суспільного мовника

Сейм Латвії 1 жовтня ухвалив поправки, які обмежують створення контенту російською мовою для Латвійського суспільного медіа (LSM). Відтепер такий контент дозволятиметься лише у надзвичайній ситуації, за виняткового стану або для цілеспрямованого спростування дезінформації, що становить загрозу демократії та державі.

Про це пише LSM. 

За це рішення проголосували 55 депутатів, 24 — проти. Поправки мають набути чинності 1 січня 2027 року.

Згідно з ухваленими змінами, LSM зможе створювати контент російською мовою лише у трьох випадках:

• під час надзвичайної ситуації;
• у разі запровадження виняткового стану;
• для цілеспрямованого спростування неправдивої або оманливої інформації, яка загрожує демократії та Латвійській державі.

У третьому випадку суспільний мовник має враховувати інтенсивність і характер загрози державній безпеці та дотримуватися принципу пропорційності.

Членкиня правління LSM Іева Айле заявила, що фактично з 1 січня регулярного контенту російською мовою у суспільному медіа не буде. Виняткові випадки розглядатимуть окремо. За її словами, зміни також вплинуть на працівників російськомовної редакції LSM.

Латвійське телебачення та Latvijas Radio вже не ведуть регулярного мовлення російською мовою. Водночас портал LSM.lv з 2026 року працює як єдина новинна платформа латиською мовою, яка також пропонує контент англійською, українською та російською.

Російськомовна редакція LSM також працює у соціальних мережах. За даними LSM, її YouTube-канал є найбільшим за кількістю підписників серед каналів латвійського суспільного медіа. 

Зміни пов’язані з рішенням Конституційного суду Латвії від 30 березня 2026 року. Суд визнав, що суспільний медіаконтент має створюватися передусім латиською мовою.

Водночас суд визначив російську як “самодостатню” мову меншини. За логікою рішення, російськомовна спільнота має достатньо власних культурних, соціальних та медійних ресурсів, зокрема комерційних ЗМІ. Тому держава не зобов’язана забезпечувати російськомовний контент у суспільному медіа.

Суд також зазначив, що попередня модель могла сприяти формуванню окремого інформаційного простору та послаблювати статус латиської як єдиної державної мови.

Депутати, які підтримали поправки, наголошують на необхідності зміцнення латиської мови в інформаційному просторі.

Депутат від Національного об’єднання Юргіс Клотіньш заявив, що російська мова через історичні обставини стала в Латвії самодостатньою, тому інформаційний простір має формуватися передусім латиською мовою.

Керівник фракції “Нового Єдності” Едмундс Юревіцс заявив, що, за даними опитувань, понад 90% представників інших національностей у Латвії достатньо добре володіють латиською мовою.

Критики змін звертають увагу на ризик втрати частини аудиторії LSM. На їхню думку, обмеження російськомовного контенту може призвести до того, що частина людей перейде на неконтрольовані інформаційні ресурси або заблоковані сайти.

За даними LSM, кількість читачів, які споживають його новинний контент російською мовою, за рік скоротилася приблизно на третину. Водночас чіткої тенденції до переходу цієї аудиторії на латиськомовний контент медіа не зафіксувало.

 Нагадаємо, що наприкінці вересня поточного року Національна рада з електронних засобів масової інформації Латвії (NEPLP) заборонила мовлення на території країни білоруської радіостанції “Радіо Білорусь”. Рішення пов’язане із санкціями Європейського Союзу.