Родини Героїв Небесної Сотні чекають на покарання всіх причетних до вбивств на Майдані
Родини Героїв Небесної Сотні закликають владу довести до кінця розслідування злочинів проти учасників Майдану та притягнути всіх винних до відповідальності. Через затягування судових процесів і сплив строків давності потерпілі побоюються, що так і не дочекаються справедливих вироків.
На цьому під час презентації аналітичного звіту Центру прав людини ZMINA “Справи Майдану 13 років потому. Розслідування, суди та фактор часу” наголосила голова ГО “Родина Героїв Небесної Сотні” Наталія Дигдалович, дружина загиблого Андрія Дигдаловича.
Фото: ZMINA“Насправді герої вмирають, і вмирає памʼять про них”, – підкреслила Дигдалович.
Дружина загиблого розповіла, що перші роки після 2014-го родини загиблих не могли осмислити втрату і не мали можливості самостійно вести справи. Адвокати, які попередньо виявили бажання співпрацювати та вести справи, згодом втратили інтерес через навмисні перешкоди у справах і відкладання засідань. Слідчі прокуратури швидко змінювалися, а нові були вимушені наново ознайомлюватися з матеріалами.
Жінка зазначила, що багато родин і досі без адвоката. Її власний адвокат відмовився вести справу, коли родини чекали вироку у справі про вбивства 20 лютого, пояснивши, що він втратив інтерес. Нині в апеляційному суді її представляє інша адвокатка.
Родини загиблих не можуть бути на всіх засіданнях, пояснила вона: багато хто через втрати набув різних захворювань. Дигдалович підкреслила важливість медійного висвітлення та громадської підтримки.
“Власне, дуже прикро, що громадськість на суди не ходить. Дуже прикро, що і журналістам ця тема вже не цікава. Можливо, після оприлюднення цього звіту знову набуде якогось зацікавлення від громадськості”, – зауважує дружина загиблого.
Обвинувачені, за її словами, цим користуються і посилаються на хворобу чи тимчасову відсутність, а термін, коли винних можна притягти до відповідальності, спливає. Родини розуміють, що можуть не дожити до справедливого вироку.
Окремо Дигдалович згадала вирок Святошинського районного суду Києва у справі розстрілів на Інститутській, який вона оскаржила. У жовтні 2023 року суд засудив колишніх беркутівців Павла Аброськіна та Сергія Зінченка до 15 років увʼязнення кожного, а Олега Янішевського – до довічного позбавлення волі. Під час призначення покарання суд зарахував обвинуваченим час перебування під вартою за принципом один день за два, відповідно до положень так званого закону Савченко.
Водночас усіх трьох ще в грудні 2019 року передали Росії в межах обміну утримуваними особами. У жовтні 2020 їх оголосили у міжнародний розшук. Вирок суду першої інстанції досі не набрав законної сили, оскільки його переглядає Київський апеляційний суд.
Голова організації “Родина Героїв Небесної Сотні” подякувала Офісу генерального прокурора за визнання російського сліду в подіях Майдану. За її словами, адвокати, які працювали з родинами загиблих із 2014 року, раніше переконували їх, що російські спецслужби не впливали на ці події, а причиною насильства були внутрішні конфлікти. Вона зазначила, що родини й досі стикаються з поширенням російських наративів і спробами поставити під сумнів роль Росії.
Дигдалович згадала й громадські слухання щодо Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, які відбулися 20 червня за участю керівника Офісу президента Кирила Буданова. За її словами, під час зустрічі з родинами загиблих обговорювали реставрацію каплиці та вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Представники влади запропонували спорудити меморіал.
“Ми дякуємо за вшанування памʼяті наших рідних. Але для нас найважливіше це розслідування. Для нас найважливіше, щоб справи були доведені до логічного кінця і засуджені винні”, – підкреслила Дигдалович.
Потерпілі, члени родин Героїв Небесної Сотні та активісти занепокоєні станом розгляду справ у судах: через затягування процесів дедалі більше проваджень опиняється під загрозою закриття через сплив строків давності.
Звіт “Справи Майдану 13 років потому. Розслідування, суди та фактор часу” систематизує інформацію про майже 300 кримінальних проваджень, повʼязаних із подіями Майдану. Авторки дослідження – адвокатка, голова колегії ГО “Адвокатська дорадча група” Оксана Михалевич та журналістка, голова громадської організації “Спілка журналістів фрілансерів “На кедах” Катерина Гуфельд.
Нагадаємо, що, за даними нового звіту ZMINA, станом на вересень 2026 року суди першої інстанції ухвалили понад 100 вироків у справах Майдану. Ще більш ніж 100 проваджень перебували на розгляді в судах різних інстанцій, а понад 100 обвинувачених уже звільнили від кримінальної відповідальності, переважно через сплив строків давності.
Зокрема, у вересні 2026 року Святошинський районний суд Києва закрив справу колишнього командира львівського “Беркута” Ростислава Пацеляка, якого обвинувачували в злочинах проти учасників Революції гідності 18 лютого 2014 року. Суд розглядав провадження з 2016 року, однак так і не ухвалив вироку, оскільки спливли строки давності.
Авторки звіту ZMINA попереджають, що наступний критичний період для справ Майдану настане у 2028–2029 роках, коли почнуть спливати 15-річні строки давності для частини особливо тяжких злочинів, зокрема вбивств протестувальників. Водночас закінчення цих строків не означає автоматичного закриття проваджень: суд має перевірити законні підстави для такого рішення та врахувати позиції сторін. Якщо обвинувачений ухиляється від слідства або суду, перебіг строків давності може зупинятися.