Українські правоохоронці повідомили про підозру 56 представникам російських в’язниць, причетним до катувань та загибелі цивільних

Дата: 20 Листопада 2026
Додати ZMINA як джерело в Google
A+ A- Підписатися

Українські правоохоронці розслідують воєнні злочини проти цивільних, утримуваних у неволі на території Росії та Білорусі. Наразі 56 представникам російських пенітенціарних установ повідомили про підозру. Також обвинувальні акти щодо 31 особи передали до суду, а ще 13 осіб отримали вироки. Українська сторона досліджує обставини утримання цивільних у понад 170 російських місцях несвободи.

Про це під час презентації дослідження “Невидима системність. Чому під час слідства масштабні злочини РФ проти цивільних розпадаються на окремі епізоди” розповів представника Офісу генерального прокурора, департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Дмитро Осипов, повідомляє ZMINA.

Дмитро Осипов. Фото: МІПЛ

За його словами, магістральне розслідування охоплює воєнні злочини проти цивільних, яких утримували як в офіційних установах Федеральної служби виконання покарань Росії, так і в інших місцях.

“Головне слідче управління Національної поліції під нашим процесуальним керівництвом розслідує воєнні злочини проти цивільних у місцях несвободи на території Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про катування та жорстоке поводження з українцями. Вже повідомлено про підозру керівникам установ і їхнім працівникам, причетним до цих злочинів. Є також підозри у справах про загибель цивільних у полоні“, – розповів Осипов.

Посадовець зазначив, що підозри також оголосили керівникам установ, причетним до загибелі української журналістки Вікторії Рощеної та міського голови Дніпрорудного Євгенія Матвєєва. Він також додав, що у 2026 році про підозру повідомили керівнику однієї з установ та двом її працівникам у справі про загибель цивільного бранця, прізвище якого він не назвав. Наразі усі ці підозри є заочними.

Водночас посадовець навів дані про масштаби розслідування. Працівники його департаменту досліджують 73 стаціонарні місця несвободи та 11 місць тимчасового утримання на території Росії. Загалом українські правоохоронні органи збирають інформацію про перебування цивільних у понад 170 таких місцях.

“Це не лише офіційні установи – слідчі ізолятори та ізолятори тимчасового тримання. Цивільних могли утримувати в гаражах, підвалах та інших непристосованих приміщеннях. Ми досліджуємо всі ці випадки, незалежно від того, чи було місце утримання офіційним. Важливо встановити обставини незаконного позбавлення волі, жорстокого поводження та катувань“, – зауважив представник Офісу генпрокурора.

Українські правоохоронці розслідують воєнні злочини проти цивільних українців, яких незаконно утримували в Росії та Білорусі. У межах цих справ 56 представникам російських установ оголосили підозри, справи щодо 31 людини передали до суду, а 13 осіб уже засудили.

Окрім розслідувань слідчі також збирають свідчення звільнених цивільних і військових щодо незаконно викрадених українців, які перебувають у російській неволі. Він також зазначив, що Росія неохоче повертає бранців Кремля.

Відомо, що офіс генерального прокурора прагне притягнути до відповідальності за воєнні злочини РФ не лише безпосередніх виконавців, а й тих, хто віддавав накази, аж до президента Володимира Путіна. Для цього планують створити Спеціальний трибунал, який розглядатиме справи 30–40 представників найвищого військового та політичного керівництва Росії.

Зіткнувшись з обмеженими можливостями системи правосуддя, прокурори поступово змінили підхід. Нині Офіс генерального прокурора зосереджується на збиранні доказів і систематизації злочинів, щоб встановити причетність до них представників вищих ешелонів влади. 

Нагадаємо, що створення спеціального трибуналу для переслідування російських керівників за злочин агресії проти України – на завершальній стадії. Ключові документи для запуску судового механізму вже погоджені, і незабаром очікується їх офіційне затвердження. Цей трибунал має на меті притягнення до відповідальності найвищого керівництва Росії, зокрема Володимира Путіна, Сергія Лаврова та Михайла Мішустіна – саме тих осіб, які ухвалювали рішення про початок і продовження воєнної агресії проти України.

Спеціальний трибунал буде присвячений виключно злочину агресії. На відміну від МКС, який має обмежену юрисдикцію щодо злочинів агресії з боку країн, які не ратифікували Римський статут, цей трибунал матиме змогу розглядати справи найвищих посадових осіб РФ. Його створення стане історичним кроком у боротьбі з безкарністю.

15 травня 2026 року 37 держав ухвалили рішення про затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення керівного комітету Спеціального трибуналу. Йдеться про третій установчий документ трибуналу, який забезпечить його адміністративне управління, фінансування, створення секретаріату та організацію щоденної роботи.

Після запуску керівного комітету стане можливою практична взаємодія держав-учасниць у питаннях передачі доказів, співпраці зі слідством та затримання підозрюваних на території цих країн.

Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.