Держоргани створюють резервні потужності для реєстрів на тлі російських атак на датацентри
Українські державні органи створюють резервні потужності для реєстрів, копіюють дані та працюють над перенесенням датацентрів у безпечніші місця на тлі російських ударів по цифровій інфраструктурі. Водночас у Держспецзв’язку поки не можуть спрогнозувати, чи Росія посилюватиме такі атаки.
Про це під час CISO Forum 2026 розповів заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Володимир Трофименко, передає hromadske.
Ілюстративне зображення. Фото: REUTERS / Gleb GaranichЗа його словами, кожне міністерство має забезпечити резервні потужності для державних реєстрів та створювати резервні копії інформації. Держспецзв’язку зі свого боку копіює основні державні інформаційні ресурси та зберігає їх у захищеному середовищі.
Трофименко пояснив, що у випадку прямого ракетного або дронового удару по датацентру, де працює певний державний реєстр, доступ до нього може тимчасово зникнути. Час відновлення залежатиме від конкретної системи та обсягу інформації: в одних випадках для цього знадобиться кілька годин, в інших – кілька днів.
Водночас Держспецзв’язку наразі не має достатньо даних, щоб визначити, чи Росія планує нарощувати удари саме по датацентрах.
Російські військові почали системно бити по українських датацентрах наприкінці вересня.
Нагадаємо, що 23 вересня після російських ударів проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області. Наступної ночі російська атака знову пошкодила центри обробки даних інтернет-провайдерів у столиці.
24 вересня про пошкодження свого датацентру повідомила компанія “ДатаГруп”. 25 та 26 вересня російські військові атакували датацентр Cosmonova в Києві.
Після цих ударів виникли перебої в роботі низки українських медіа та онлайн-сервісів. 27 вересня нестабільно працювали трансляції “Першого”, “Суспільне Спорт”, “Суспільне Культура”, СТБ, “1+1” та 5 каналу, а проблеми також виникли у користувачів MEGOGO, SWEET.TV і частини кабельних операторів.
1 жовтня датацентр “Парковий” у Києві повідомив, що після серії російських ударів його майданчик зазнав критичних пошкоджень і повністю припинив роботу. Відновити сервіси на ньому вже неможливо. Водночас компанія перенесла дані клієнтів на резервні майданчики в країнах Євросоюзу.
На тлі цих атак влада вирішила посилити захист цифрової інфраструктури. 25 вересня під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача окремо обговорювали безперервну роботу датацентрів та інших критично важливих об’єктів зв’язку. За результатами засідання ухвалили додаткові рішення щодо їхнього захисту.
29 вересня уряд виділив 518,3 мільйона гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Кошти мають спрямувати на створення територіально відокремлених резервних майданчиків, хмарної інфраструктури, закупівлю серверів, програмного забезпечення та систем резервного копіювання і відновлення.
Резервування даних має дозволити державним органам швидше відновлювати роботу реєстрів та інших сервісів після російських обстрілів або кібератак.
Потреба в такому захисті стосується не лише фізичних ударів по датацентрах. За перше півріччя 2026 року в Україні зафіксували понад 3,1 тисячі кіберінцидентів – на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Найчастіше атакували органи місцевої влади, державні установи та енергетичний сектор.
Раніше Україна вже стикалася з масштабними атаками на державні реєстри. У грудні 2024 року російські хакери атакували системи Міністерства юстиції, через що тимчасово припинили роботу ключові державні реєстри. Тоді посадовці наголошували, що відновити інформацію дозволили резервні копії.
