За даними поліції, щодо Ахмедьярова проводять досудове розслідування за статтею 274 Кримінального кодексу Казахстану – про поширення завідомо неправдивої інформації. У поліції не уточнили, у якому статусі журналіст проходить у справі.
Чи подаватиме Шевчук апеляцію наразі невідомо. Водночас закон дозволяє оскаржити ухвалу про залишення позову без розгляду.
Amnesty International закликала владу Азербайджану негайно забезпечити Керімлі, Маммадлі та всім іншим ув’язненим доступ до достатньої кількості питної води, вентиляції та необхідної медичної допомоги.
Попри фізичну віддаленість редакцій і обмеження свободи преси, незалежним медіа вдається зберігати зв’язок із аудиторією.
Предметом позову Борзих стала публікація його імені як підозрюваного до ухвалення обвинувального вироку. ZN.UA вказує, що це питання має значення не лише для конкретної справи, а й для роботи медіа у висвітленні кримінальних проваджень, які становлять суспільний інтерес.
За словами редакторки, редакція не називала прізвища сторони, яка відмовилася коментувати ситуацію, адже судовий розгляд у справі ще триває. За її словами, таким чином журналісти не порушили принцип презумпції невинуватості.
У документі існують корупційні ризики. Приховування інформації ускладнює роботу журналістів, громадських організацій і антикорупційних органів, які не можуть перевіряти діяльність підприємств, державні закупівлі чи можливі конфлікти інтересів.
Прикордонники заявили, що Управління поліції Астани встановило для нього обмеження на виїзд із країни. Причину такого рішення вони не пояснили. Департамент поліції Астани також не прокоментував ситуацію.
Ірина Андрейців опублікувала повідомлення про загибель 65-річної лікарки, яка працювала у ВЛК. У своєму дописі журналістка використала слово "ухилянт" щодо підозрюваного, що викликало жваве обговорення в соціальних мережах.
У березні 2024 року азербайджанська поліція провела обшуки в офісах Toplum TV та Інституту демократичних ініціатив (IDI). Тоді правоохоронці затримали більшість людей, яких згодом засудили.
У дослідженні наголошують, що тиск на журналістів набуває дедалі більш різноманітних форм. Серед них — масові хвилі онлайн-ненависті, координовані інформаційні атаки, фізичне перешкоджання роботі медіа, а також використання механізмів соціальних платформ для блокування журналістського контенту.
У своєму позові Шабунін просить суд визнати цю інформацію недостовірною, зобов'язати ДБР опублікувати спростування та стягнути з бюро компенсацію за моральну шкоду.
Національна поліція відмовилася надавати запитувану інформацію через вимоги Закону України "Про захист персональних даних", який обмежує поширення інформації про фізичних осіб без їхньої згоди, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Це не перше переслідування Лмрабета. У 2003 році суд ув’язнив його після того, як визнав винним за кількома статтями, зокрема за образу короля. Через два роки інший марокканський суд заборонив журналісту працювати за професією в країні протягом десяти років.
У ЦПК вважають, що фактично компанія прагне через суд заборонити журналістам збирати та аналізувати інформацію, а також надсилати офіційні інформаційні запити.
Організація розцінює відкриття виконавчого провадження як продовження тиску.
Замість відповідей на поставлені запитання бюро надіслало документ з оціночними судженнями, звинуваченнями на адресу організації та згадками про кримінальні провадження щодо її керівництва.
У Державному бюро розслідувань повідомили Суспільному, що не коментуватимуть ситуацію, оскільки відомство не бере участі в цьому судовому процесі, а справа не стосується безпосередньо працівника ДБР.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.