Журналістка Любов Величко заявила про онлайн-атаку під час роботи над розслідуванням про антимобілізаційний контент

Журналістка-розслідувачка та дослідниця дезінформації Любов Величко зіткнулася з хвилею дискредитації та образ у фейсбуці після того, як почала звертатися по коментарі до користувачів, чиї акаунти вона досліджує в межах матеріалу про поширення антимобілізаційного контенту.

Про це повідомила ГО “Жінки в медіа”, яка зафіксувала випадок як онлайн-атаку на журналістку.

Журналістка-розслідувачка та дослідниця дезінформації Любов Величко. Фото: з фейсбук-сторінки журналістки

31 серпня користувач фейсбуку Владислав Смірнов опублікував допис про Величко, яка як фрилансерка співпрацює з Texty.org.ua, та додав до нього скриншот з її профілю. У публікації він назвав журналістку “цифровим поліцаєм” і цензоркою.

Приводом для допису стало повідомлення Величко, в якому вона звернулася до Смірнова по коментар у межах підготовки матеріалу про поширення антимобілізаційного контенту. Адже за власними спостереженнями Величко, такий контент був розміщений, зокрема, і на сторінках Владислава Смірнова (уточнення внесене 11 вересня у відповідь на запит Смирнова до редакції ZMINA). Сам Смірнов розцінив звернення не як журналістський запит, а як спробу “допиту” та звинуватив журналістку в намаганні представити критиків мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування як учасників ворожих інформаційних операцій.

Також у своєму дописі він пов’язав діяльність Величко з ширшою критикою медіа, які отримують грантову підтримку. Зокрема, автор згадав фінансування Texty.org.ua міжнародними організаціями та Open Society Foundations.

Величко пояснила “Жінкам у медіа”, що зверталася до Смірнова саме в межах журналістського розслідування, щоб дотриматися стандарту балансу та надати фігурантам майбутнього матеріалу можливість висловити свою позицію.

“Я працюю над розслідуванням, у межах якого встановила акаунти, які поширюють антимобілізаційний контент. А для того, щоб дати їм можливість права на відповідь, згідно з журналістськими стандартами, надсилаю усім їм без винятку запитання з приводу того, що їх мотивує поширювати такий антимобілізаційний контент”, — розповіла журналістка.

За її словами, негативна реакція виникла ще до публікації самого розслідування.

“Вже на даному етапі їх обурює сам факт того, що я ставлю такі незручні питання. І вони починають цю інформаційну атаку для того, щоб вочевидь дискредитувати мене ще до виходу матеріалу”, — вважає Величко.

Це був не перший подібний випадок за останній час. Тижнем раніше, 23 серпня користувач Антон Гура оприлюднив у фейсбуці допис про журналістку та скриншоти листування з нею.

Під дописами цих двох, не пов’язаних між собою користувачів, з’явилась низка образливих та принизливих коментарів від третіх осіб. Частина з них містила сексистські й мізогінні висловлювання, образи, сумніви щодо професійної компетентності журналістки та її психічного стану. В одному з коментарів також ішлося про можливу мобілізацію жінок.

У ГО “Жінки в медіа” зазначили, що частина таких висловлювань має ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства (Technology-facilitated Gender-based Violence, TFGBV).

Зокрема, йдеться про гендерно марковані та сексистські образи, мізогінну дискредитацію, знецінення професійності Величко та спроби представити її некомпетентною або психічно нестабільною. 

Водночас ГО “Жінки в медіа” не класифікує авторський текст Владислава Смірнова як прояв TFGBV і не стверджує, що він є автором наведених вище образливих коментарів або несе відповідальність за висловлювання інших користувачів. Його допис розглядається в матеріалі лише як публічний контекст, у межах якого були зафіксовані коментарі третіх осіб.  (Уточнення внесене 11 вересня на запит Владислава Смірнова до редакції ZMINA. Додатково Владислав Смірнов наголосив редакції, що цілковито підтримує оборону України).

Однак сукупність таких повідомлень, за оцінкою ГО “Жінки в медіа”, може створювати додатковий психологічний тиск на журналістку, шкодити її професійній репутації та провокувати подальше онлайн-цькування. Такі атаки також можуть мати стримувальний ефект і перешкоджати роботі журналістів над суспільно важливими розслідуваннями.

Нагадаємо, раніше журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила про хвилю онлайн-цькування та агресивних коментарів у соцмережах після публікації одного з матеріалів редакції.

У квітні 2026 року журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко зазнала цькувань після виходу її розслідування під назвою “Правда про “сувеніри” з U420: що показала експертиза?” про роботу мережі “сувенірних крамниць” U420.

Також журналістка та воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявляла про погрози вбивством та зґвалтуванням щодо себе та своїх батьків. Вона опублікувала скриншоти цих погроз. Згодом поліція відкрила провадження за зверненням журналістки щодо перешкоджання журналістській діяльності та через погрози її близьким.

Крім того, проти головної редакторки онлайн-видання “Бабель” Катерини Коберник відбулась онлайн-атака з використанням згенерованого ШІ відео. 

Також журналістка та редакторка розділу “Здоров’я” видання Lb.ua Ірина Андрейців заявила, що після публікації допису про вбивство лікарки військово-лікарської комісії в Києві її сторінка у фейсбуці зазнала скоординованої атаки бот-акаунтів.