У ГО "Жінки в медіа" зазначили, що частина таких висловлювань має ознаки технологічно фасилітованого гендерно зумовленого насильства.
Зникнення медійників наразі розслідують у 22 країнах на чотирьох континентах. Частину журналістів не можуть знайти вже кілька десятиліть — деякі зникли близько 40 років тому.
За словами журналістки, після початку повномасштабної війни редакційна практика змінилася: російські редактори дедалі частіше наполягали на тому, щоб у сюжетах про воєнні злочини звучала офіційна позиція російської влади.
Комітет вирішив направити окремі звернення до керівників Офісу генерального прокурора, ДБР та Нацполіції. У них проситимуть узяти зазначені справи під особистий контроль, а також надати інформацію про перебіг розслідувань та їхній процесуальний статус.
Позивачки вимагали спростувати інформацію з журналістського розслідування про використання бюджетних коштів під час відновлення теплоелектростанцій, а також виплатити кожній по 100 тисяч гривень моральної компенсації.
Конфлікт розпочався після публікації на Oboz.ua матеріалу про можливі фейкові збори коштів на допомогу ветеранці Ірині Готун.
За словами активіста, мета таких матеріалів — не просто атакувати окремих людей, а сформувати у читачів уявлення, що самі протести не мають суспільної підтримки й нібито організовані за гроші.
У лютому 2024 року чоловік виїхав за кордон. Відтоді він в Україну не повертався.
Мешканці вимагали відкритого обговорення, оскільки саме відсутність доступної інформації про проєкт була однією з головних причин протестів.
До початку другого президентського терміну Трампа федеральна влада вкрай рідко викликала журналістів до суду в таких справах.
Ірина Андрейців опублікувала повідомлення про загибель 65-річної лікарки, яка працювала у ВЛК. У своєму дописі журналістка використала слово "ухилянт" щодо підозрюваного, що викликало жваве обговорення в соціальних мережах.
Після зміни складу суду справа не просувається.
Активіст повідомив, що після вручення підозри його одразу викликали на допит. Разом із захисницею він відмовився давати показання до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Запровадження такої функції також актуалізує питання цифрової безпеки та захисту людей, які стикаються зі сталкінгом – нав’язливим переслідуванням і небажаними контактами після розриву стосунків чи конфліктів.
У дослідженні наголошують, що тиск на журналістів набуває дедалі більш різноманітних форм. Серед них — масові хвилі онлайн-ненависті, координовані інформаційні атаки, фізичне перешкоджання роботі медіа, а також використання механізмів соціальних платформ для блокування журналістського контенту.
Справа мала характерні ознаки SLAPP-позову – судового позову, який використовується для тиску на громадських активістів та інших людей, що висвітлюють питання суспільного інтересу.
Національна поліція відмовилася надавати запитувану інформацію через вимоги Закону України "Про захист персональних даних", який обмежує поширення інформації про фізичних осіб без їхньої згоди, за винятком випадків, прямо передбачених законом.
Представники телеграм-каналу "Труха" заявили, що готують позов до суду проти волонтера Сергія Стерненка. У своїй заяві вони стверджують, що волонтер нібито веде "публічний булінг", поширює безпідставні звинувачення щодо редакції, її команди та рекламодавців, а також завдає шкоди їхній діловій репутації.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.