Бужанський програв апеляцію в справі про захист честі та гідності проти “Детектора медіа”

Київський апеляційний суд не задовольнив скаргу народного депутата від “Слуги народу” Максима Бужанського в справі про захист честі та гідності проти “Детектора медіа”. Отже, суд залишив чинним рішення першої інстанції, яка раніше повністю відмовила парламентарю в позові.

Відповідну постанову суд ухвалив 31 серпня 2026 року, повідомляє “Детектор медіа”.

Фото: Максим Бужанський

Судова справа стосується матеріалу Ярослава Зубченка “Нацистський Майдан та героїчний СРСР. Погляди Максима Бужанського”, опублікованого на MediaSapiens у серпні 2019 року.

У червні 2025 року Бужанський звернувся до суду через характеристику, наведену в публікації: “Загалом, новоспечений “слуга народу” має майже повний набір типового проросійського блогера / політика”.

Нардеп вимагав спростувати цю інформацію. Крім того, він просив визнати недостовірним аналіз його діяльності, оприлюднений Рухом ЧЕСНО, де містилося посилання на матеріал MediaSapiens. Бужанський також оскаржував внесення інформації про нього до Реєстру зрадників, який веде організація.

Під час розгляду справи Шевченківський районний суд Києва визначив, що оскаржувані твердження є не фактичними даними, а оцінними судженнями автора щодо діяльності Бужанського як політика та публічної особи. Тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Після цього депутат оскаржив рішення.

Апеляційна інстанція погодилася з такими висновками. Судді звернули увагу, що характеристика Бужанського в матеріалі стала результатом аналізу його публічних заяв, джерела яких наведено в самій публікації.

У постанові суд зазначив, що спірне формулювання не містить конкретних відомостей, правдивість чи неправдивість яких можна було б встановити. Натомість воно відображає авторську оцінку діяльності Бужанського як політика та блогера.

Суд також розглянув претензії депутата щодо інформації, розміщеної Рухом ЧЕСНО. Колегія суддів дійшла висновку, що контекст публікацій та методологія Реєстру зрадників свідчать про оцінювання публічної діяльності політика, а не про офіційне встановлення факту державної зради.

Крім того, апеляційний суд врахував статус Бужанського як публічної особи. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, суд зауважив, що політики мають бути готовими до ширших меж публічної критики, ніж приватні особи.

Не підтримав суд і вимогу про видалення інформації щодо діяльності депутата. В апеляційній інстанції зазначили, що відомості про роботу народного депутата є відкритими, а вимога прибрати їх фактично обмежувала б діяльність Руху ЧЕСНО та могла б становити цензурне втручання.

Правозахисниця Валентина Теличенко, яка надавала юридичну допомогу “Детектору медіа” в цій справі, назвала претензії Бужанського безпідставними. За її словами, в публікації були розмежовані факти – зокрема, цитати з публічних дописів депутата – та авторський аналіз цих висловлювань.

Теличенко також вважає недоцільним подальше касаційне оскарження рішення.

Водночас постанова Київського апеляційного суду може бути оскаржена у Верховному Суді в касаційному порядку. На це Бужанський має 30 днів від дня проголошення рішення.

Нагадаємо, раніше Київський апеляційний суд не задовольнив скаргу народного депутата від “Слуги народу” Максима Бужанського в справі щодо інформації, опублікованої про нього на сайті Руху ЧЕСНО.

Нардеп, зокрема, вимагав прибрати його профіль з Реєстру зрадників, який веде громадська організація “Рух ЧЕСНО”.

Це не перша судова справа ЧЕСНО за позовами політиків. У 2024 році Київський апеляційний суд також не задовольнив скаргу позафракційного народного депутата Олександра Дубінського. Він вимагав вилучити інформацію про себе з Реєстру зрадників Руху ЧЕСНО.