Близько 30 судових справ проти Bihus.Info мали ознаки SLAPP — адвокатка Марія Музичка
Коли адвокатка Марія Музичка почала працювати з Bihus.Info, редакція одночасно мала близько 30 судових справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Переважна більшість із них, за її оцінкою, мала ознаки SLAPP — стратегічних позовів, які можуть використовуватися для тиску на журналістів та обмеження суспільної участі.
Про це Марія Музичка розповіла під час дискусії “SLAPP: тиск на журналістів і наступ на свободу слова” на XVIII Українській конференції журналістів-розслідувачів (UIJC26), яка проходила 10–12 вересня в Києві, повідомляє ZMINA.
Панельна дискусія “SLAPP: тиск на журналістів і наступ на свободу слова” на XVIII Українській конференції журналістів-розслідувачів (UIJC26). Фото: Майя ГолубЗа словами адвокатки, за приблизно п’ять років команді вдалося суттєво скоротити кількість таких процесів. Одним із ключових інструментів стала юридична перевірка журналістських матеріалів ще до їхньої публікації. Нині, за її словами, в редакції залишилася одна судова справа, яку команда сподівається завершити у 2026 році.
“Коли я прийшла працювати в Bihus.Info, у нас було близько 30 судових справ. Це були справи про захист честі, гідності та ділової репутації. І я можу сказати, що з цих 25–30 справ переважна більшість мала ознаки SLAPP. За останні приблизно п’ять років ми максимально посилили юридичну перевірку матеріалів до публікації. Зараз у нас залишилася одна остання судова справа, і я дуже сподіваюся, що цього року ми її завершимо”, — розповіла Музичка.
Адвокатеса наголосила, що одним із найдієвіших способів зменшити юридичні ризики для редакції є саме допублікаційна перевірка матеріалів. Вона дозволяє ще до виходу розслідування оцінити формулювання, перевірити доказову базу та зрозуміти, які твердження потенційно можуть стати предметом судового спору.
За словами Музички, редакціям важливо зберігати документи, скриншоти, посилання та архівні копії матеріалів, на яких ґрунтується публікація. Це має значення не лише одразу після виходу розслідування: претензії до журналістів можуть з’явитися через багато років. Як приклад вона навела випадок, коли Bihus.Info отримав претензію щодо матеріалу, опублікованого близько семи років тому.
“Юридична перевірка до публікації — це ваше все. Треба зберігати абсолютно все: скриншоти, документи, архіви, підтвердження того, на чому ґрунтується кожен факт. Ми нещодавно отримали претензію щодо матеріалу, якому вже близько семи років, і саме архіви дозволяють відновити доказову базу. Треба дуже уважно ставитися до формулювань і до кожної цифри чи дати. Якщо ви не впевнені у твердженні на сто відсотків, це також має бути видно з формулювання”, — пояснила адвокатеса.
Окремо Музичка застерегла журналістів від використання юридичних кваліфікацій щодо героїв матеріалів до відповідних рішень суду. За її словами, журналіст має чітко розмежовувати встановлений факт, оціночне судження та припущення, а кожне фактичне твердження — підкріплювати доказами.
Водночас навіть за наявності адвоката судовий процес забирає ресурси не лише юридичної команди, а й самих журналістів. Саме автор матеріалу найкраще знає зібрані документи, джерела та обставини підготовки розслідування, тому змушений повертатися до них під час судового розгляду. Таким чином, SLAPP може досягати своєї мети навіть без перемоги позивача — через час і ресурси, які редакція витрачає на захист уже оприлюдненої інформації.
Нагадаємо, раніше ZMINA писала про рух у протилежних напрямках: як новий Цивільний кодекс може стати проблемою для протидії SLAPP-позовам.
