Серед порушень, не пов’язаних із російською агресією, найбільше було обмежень доступу до інформації — п’ять випадків. Також експерти зафіксували три випадки погроз і два — перешкоджання роботі журналістів із застосуванням сили або обмеженням їхнього пересування.
Напад стався у присутності правоохоронців, невдовзі після від’їзду керівника Офісу президента Кирила Буданова. На оприлюднених відео чути, як кореспондент неодноразово вигукує "Преса", однак це не зупиняє нападників.
Судовий процес розпочався у березні 2024 року після виходу розслідування журналістки Наталії Лазарович, яке Bihus.Info опублікували в листопаді 2023-го. У матеріалі йшлося про відбудову житлового комплексу "Ірпінські липки", який зазнав значних руйнувань унаслідок російських обстрілів.
Команда "Еспресо" висвітлювала транспортну ситуацію в столиці після російської атаки. Журналісти виходили в прямий ефір і знімали черги на наземний транспорт, що виникли через зупинку роботи станції метро "Чернігівська".
Представник столичної поліції повідомив, що підставою для початку розслідування тиску на журналістку стало звернення Калюжної – після допису у фейсбуку їй почали надходити погрози на особистий номер телефону та в соцмережі.
Поліція повідомила про необхідність додаткових допитів потерпілих та комплексної експертизи.
За приблизно п’ять років команді вдалося суттєво скоротити кількість таких процесів. Одним із ключових інструментів стала юридична перевірка журналістських матеріалів ще до їхньої публікації.
Суд дійшов висновку, що правоохоронці провели дізнання не в повному обсязі, тому матеріали справи повернули для подальшого розслідування.
Про рішення правоохоронців журналістка дізналася лише через більш як чотири місяці після його ухвалення. Інформацію про закриття провадження вона отримала після особистого звернення до поліції.
Конфлікт розпочався після публікації на Oboz.ua матеріалу про можливі фейкові збори коштів на допомогу ветеранці Ірині Готун.
У дослідженні наголошують, що тиск на журналістів набуває дедалі більш різноманітних форм. Серед них — масові хвилі онлайн-ненависті, координовані інформаційні атаки, фізичне перешкоджання роботі медіа, а також використання механізмів соціальних платформ для блокування журналістського контенту.
У ЦПК вважають, що фактично компанія прагне через суд заборонити журналістам збирати та аналізувати інформацію, а також надсилати офіційні інформаційні запити.
Організація розцінює відкриття виконавчого провадження як продовження тиску.
Замість відповідей на поставлені запитання бюро надіслало документ з оціночними судженнями, звинуваченнями на адресу організації та згадками про кримінальні провадження щодо її керівництва.
У Державному бюро розслідувань повідомили Суспільному, що не коментуватимуть ситуацію, оскільки відомство не бере участі в цьому судовому процесі, а справа не стосується безпосередньо працівника ДБР.
У RSF наголосили, що використання судової системи для блокування журналістських матеріалів, які мають суспільний інтерес, викликає серйозне занепокоєння.
Проєкт нового Цивільно кодексу містить серйозні системні недоліки у тих статтях, що стосуються свободи слова, свободи медіа та доступу до інформації. І ці недоліки — не дрібні технічні огріхи, які можна виправити редакційною правкою. Йдеться про концептуальні підходи, що суперечать практиці Європейського суду з прав людини та стандартам Євросоюзу.
Інциденти сталися на двох локаціях — у Харківському художньому музеї та Харківському зоопарку, які зазнали пошкоджень внаслідок російських атак.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.